- Від збірної на Євро чекали не такого, але сказати, що там сталося щось трагічне і супернеординарне - не можна. Команда виходила, грала, билася. Бразилія на домашньому чемпіонаті отримала сім м'ячів від німців, а зараз не вийшла з групи на Копа Америка. Бувають різні історії і ситуації. Італія в 2014-му році не вийшла з групи. Це життя, воно повинне тривати.
Кого б я хотів бачити біля керма збірної? Я завжди був за місцевих вихованців. Я вважаю, що у нас є гідні тренери, які можуть працювати зі збірною. Наприклад, Мирон Маркевич. Ця людина в минулому році приїжджала на з'їзд тренерів світового рівня. Є ще Вернидуб, Григорчук. Потрібно пробувати. Немає значення, буде це іноземець або українець.
Росіяни запросили Капелло - і що? Жоден іноземний тренер, який працював з національною командою на пострадянському просторі, не добився ніяких успіхів. Жиресс і Топмеллер з грузинами, Штанге з білорусами. Є певна ментальність. Можна потрапити, а можна і ні. У збірної Нігерії у Лагербека не пішло, а в Ісландії, де схожий зі шведами менталітет, пішло.
- Що можете сказати про формат чемпіонату України - це плюс чи мінус для розвитку футболу?
- На даний момент - це плюс, тому що треба підняти рівень елітного футболу в Україні. Дванадцять команд, а потім ігри двох шісток, я вважаю, будуть цікавими. Але на цьому зупинятися не потрібно і з часом повертатися до шістнадцяти команд.
- Хто такий футбольний експерт?
- Це людина, яка має свою точку зору з приводу того, що відбувається під час футбольного матчу або в глобальних процесах футболу. Але ця точка зору повинна бути підкріплена виключно досвідом, а не якимось зовнішніми стимуляторами. Тоді людина може вважати себе експертом. Я завжди був ініціатором того, щоб не домовлятися перед прямим ефіром про те, що будемо говорити. Давайте будемо говорити в ефірі.
- За що вигнали з «Профутболу» Віктора Леоненка?
- Я не хочу про нього говорити. Він не заслуговує на те, щоб про нього говорили.
- Коли ви в останній раз пили каву з Олександром Денисовим?
- З ним ми знайомі з 2002-го року. Я його дуже поважаю. Коли ми приїжджали в Донецьк, він нас завжди зустрічав, і у нас завжди були теплі відносини, коли вони працювали там, а ми на УТ-1. Востаннє ми з ним зустрічалися навесні, а розмовляли, коли у нього був день народження. Домовилися, що після відпустки обов'язково зустрінемося.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
