1. ЗБІРНА ІСПАНІЇ: МАРКОС СЕННА
Керівництво іспанського футболу ніколи не упускало можливості посилити свою збірну шляхом натуралізації іноземних футболістів, навіть незважаючи на велику кількість місцевих талантів. Одних тільки бразильців в історії «Фурії Рохи» було вже п'ятеро. Найуспішнішим із них, безумовно, виявився Маркос Сенна.
Перший бразилець в історії, який став чемпіоном Європи, на Піренеї потрапив тільки в 26-річному віці, але з часом став ключовою фігурою в центрі поля не тільки «Вільярреала», а й національної збірної Іспанії.
Варто відзначити, що громадянство Маркосу дали до чемпіонату світу 2006 року, коли йому було вже за 30. Втім, в Іспанії про це не пошкодували.
Чемпіон Європи 2008 року вніс неоціненний вклад в перемогу своєї команди, був включений в символічну збірну чемпіонату і нагороджений престижною премією від журналу «Дон Балон» в номінації «Футболіст року».
2. ЗБІРНА ПОРТУГАЛІЇ: ПЕПЕ, ДЕКУ
Розповідати про цих бразильців можна довго і нудно, так само як і перераховувати їхні титули. Пепе цього літа підняв над головою головний трофей Європи (в його активі - ще і бронза ЧЄ-2012). Деку теж домагався чудових результатів - фінал чемпіонату Європи 2004 року і півфінал чемпіонату світу 2006 досягався збірною Португалії за його безпосередньої участі.
3. ЗБІРНА ХОРВАТІЇ: ЕДУАРДО
Знайомий нам усім Едуардо да Сілва, нині нападник донецького «Шахтаря», в Хорватію приїхав в 1998 році і дебютував за збірну в 21-річному віці. З тих пір Едуардо зіграв трохи більше 60 матчів і забив 29 м'ячів, відзначаючись практично в кожному другому матчі.
4. ТУРЕЧЧИНА: МЕХМЕТ АУРЕЛІО
5. ПОЛЬЩА: ЕММАНУЕЛЬ ОЛІСАДЕБЕ, РОЖЕР ГЕРРЕЙРО
Голландець Лео Бенхаккер так потребував бразильського півзахисника «Легії» до Євро 2008 року, що натуралізація Геррейро сталася в прискореному темпі. Саме Рожер забив перший м'яч в історії збірної Польщі на чемпіонатах Європи, який на тому турнірі так і виявився єдиним.
Що стосується нігерійця Олісадебе, то за його натуралізацію активно виступав відомий польський футболіст Збігнев Бонек, який переконав і президента Польського футбольного союзу, і президента країни в необхідності цього кроку. Як виявилося - рішення натуралізувати Еммануеля було правильним.
Напевно, українським уболівальникам він запам'ятався по грі проти нашої збірної в 2000 році, коли перший чорношкірий гравець в історії збірної Польщі зумів відзначитися дублем, принісши тим самим перемогу своїй команді з рахунком 3:1. Надалі Олісадебе не знижував оборотів і побив рекорд польської збірної за кількістю забитих м'ячів в одному циклі чемпіонату світу, зумівши відзначитися в цілому 9 разів.
6. ІТАЛІЯ: ТІАГО МОТТА, ЕДЕР
Ще один бразилець, натуралізований топ-збірною, - 33-річний Тіаго Мотта. Цікаво, що Мотта мав досвід гри за молодіжні команди Бразилії, і не малий. Але і це не завадило італійцям залучити Тіаго (тоді йому було 28) до складу «Скуадри Адзурри».
Едер - ще один італієць бразильського походження. Йому 29 років, але першу гру за збірну Італії він провів лише в минулому році.
7. НІМЕЧЧИНА: КУРАНЬЇ, АСАМОА, КАКАУ
Список далеко не повний. Збірна Німеччини - чемпіон світу з натуралізації. Наприклад, Какау приїхав грати до Європи вже повнолітнім (у 18), а в Бундестім дебютував, коли йому було 28 (23 матчі, 6 голів, бронза ЧС-2010).
Але куди частіше німці натуралізують футболістів, народжених емігрантами з інших країн. Місцеве футбольне керівництво в спробі поліпшити і без того не слабкий склад ніколи не соромилося пропонувати громадянство гравцям, здатним, на їх погляд, посилити головну команду країни.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
