За три з половиною років керування «Нервіоном»* Унаї Емері творив дива. Звичайно ж, три Ліги Європи поспіль — це вже диво, проте до того треба додати й особливу гру «Севільї» під його керівництвом, дивовижно імпульсивну, різку, агресивну (згадайте останній фінал Копа дель Рей — 9 жовтих, 2 червоні) і завжди незручну для суперника, але й неймовірно важку для самої команди експресивно баска.
В такому ритмі «Севілья» жила майже три з половиною роки, знаходячи кожного разу все нові енергетичні резерви. Хоча останній сезон вже показав, що батарейки сідають. Безумовно, усі запам’ятають феєричний другий тайм фіналу з «Ліверпулем», а от усі тяжкі та змучені ігри сезону відійдуть у тінь.
Коли ж з клубу пішов Емері, перед керівництвом постало надскладне завдання — знайти заміну і, бажано, людину, яка не почне все переробляти на свій манер. Андалусійці вирішили ризикнути і взяти тренера, який ніколи в Європі не працював, чиї останні успіхи пов’язані зі збірною, а не клубом. Врешті-решт тренера, котрий є ще більш божевільним, ніж його попередник. Тобто, обравши критерії пошуку, вибору майже не залишалося. У Клоппа діючий контракт з «Ліверпулем», і він там лише почав освоюватися, ну й грошовий фактор «Нервіону» не перебити. Тож залишалися двоє аргентинців — Бьєлса та його учень Сампаолі. Логічно, що обрали людину зі свіжими успіхами, та й просто значно більш успішного фахівця, того, хто не тільки красиво будує, а ще й завершує роботу глобальною перемогою.
Сампаолі відразу задекларував бажання грати ще більш агресивно, ніж це було до того, ще більш динамічно. Чи вийде це зробити, чи витримають футболісти? Таке питання для сеньйора Хорхе не актуальне. Він вміє давати шанс кожному, але й відмовитися може від будь-кого. У нього є метод, з яким він крокує, і поки кожен його крок веде вгору.
От і в міжсезоння він робить все під своє бачення ідеалу. Без питань схема 3-4-3. Та це ще не все. Він має брати багато новачків, адже після низки успіхів найбільш успішних «севіжістас» розбирають великі клуби. Та навіть це не зупиняє аргентинця від ініціативи продажу капітана Коке. Він настирливо демонструє, що тепер все буде по-новому. От у руслі футболу Емері, та все ж зовсім інакше.
На диво, зміни дали результат швидко — команда виграла шість поєдинків поспіль у міжсезоння. Перший офіційний матч за Суперкубок УЄФА (напівофіційним був поєдинок за Копа Еуроамерікана проти колумбійського «Санта-Фе») програла «Реалу» без усіх його головнх зірок. Проте, який склад андалусійців грав у Тронхеймі, теж важко визначити. З огляду на минулий сезон, то основа. Але ж в тому то й річ, що це вже зовсім інша історія. Навіть в позиції кіпера Ріко як основного я не певен. А ще є Корреа, Рамі, Краневіттер, Бен Йеддер, Сарабія, дивовижно-непередбачуванний Гансо. Окремо, як опція зовсім вже цікава та нестабільна, Коноплянка. Зараз в нього тренер вірить.
Взагалі-то по матчу Суперкубку відзначу, що ідеї Сампаолі підходять футболістам. Це, звичайно ж, не гарантія подальших успіхів. Тренер вперто оминає тезу якогось побитого шашелю китайця про страшне життя у часи змін та відому кацапську теорему, згідно якої танцювати треба від пічки, у футбольному розумінні — від захисту. Ні, ця «Севілья» гратиме інакше. Вона буде робити все, аби суперник був поза зоною комфорту. Для цього треба не атакувати чи захищатися, володіти м’ячем чи чекати його. Потрібні темп і зухвалість — максимальний нерв. Усьому іншому тренер навчить команду.
* Адміністративна одиниця міста Севілья, де розташований офіс клубу та стадіон. Ель Нервіоном також неофіційно звуть місцевий ФК.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
