Дивна річ – футбол. Буває, що певні нюанси висвітлюються наче на долоні, а буває, що деяких деталей не розбереш навіть після детального перегляду того чи іншого поєдинку. Саме такою загадковістю «віє» від сьогоднішнього «Динамо». Результат команда ніби й здобуває, але грою, рухом і думкою на полі не вражає. І найголовніше – не розбереш, чи то кияни сповідують такий стиль, свідомо економлячи сили для більш важливих матчів і турнірів, чи то у Сергія Реброва просто вислизають з рук узди правління і ситуація потрохи йде на самоплив.
Прояснитися ситуація повинна восени, коли кияни нарешті розпочнуть боротьбу в Лізі чемпіонів. Зараз же можна лише припускати, роблячи висновки на основі якихось опосередкованих факторів. Зокрема, якщо дивитися на поведінку Сергія Реброва на прес-конференціях, а також уважно вслухатися до його слів, то можна припустити, що плани в нього – зовсім не сумовите перекочування м'яча поперек поля і гра на низьких швидкостях. Тренер хотів би бачити азарт, іскорку, самовіддачу, але чомусь на полі цих якостей його підопічним катастрофічно не вистачає.
В чемпіонаті України «Динамо» провело п'ять матчів, - всі виграло, але питань по грі не залишило лише в стартовому турі, коли була покарана за власні помилки «Олександрія». Що стосується матчів з «Карпатами», «Дніпром», «Сталлю» та «Волинню», то мали місце лише проблиски того футболу, який повинен демонструвати чемпіон. В іншому – бездушне перекочування м'яча в супроводі з інертністю футболістів. Списувати цей недолік на старт сезону, зауважуючи, що команда просто плавно входить в ритм, - недоречно, адже з тура в тур не простежується руху вперед. Тим паче, що спостерігається розбалансування складу: окремі футболісти працюють старанно і додають грі бодай якоїсь швидкості (наприклад, Гусєв і Гармаш у вчорашньому поєдинку), тоді як більшість працює наче з під палки. Проблема, отже, не в функціональній підготовці колективу, а в тому, що не всі виконують тренерських вимог.
Сергій Ребров запевняє, що в матчах Ліги чемпіонів його підопічні будуть вмотивовані і командна швидкість зросте. Але ж поняття ігрового ритму ніхто не відміняв. Якщо кияни сподіваються підвищувати темп епізодично, - тобто, лише у статусних матчах, решту поєдинків проводячи в прогулянковому режимі, - то можна лише дивуватися такій самовпевненості чемпіона. Що ж, осінь обіцяє бути веселою.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
