З п'яти перемог поспіль «Динамо» почало чемпіонат вп'яте за всю історію, причому другий рік поспіль команда зробила це під керівництвом Сергія Реброва. Втім, бували випадки, коли максимальний результат супроводжувався грою, яка не могла залишати байдужих. Наприклад, в 1997 році чотири з п'яти стартових перемог були здобуті з великим рахунком. Тоді в «Динамо» не було команди зірок, але в ній були футболісти, на гру яких хотілося йти. Наприклад, Сергій Ребров, який забив тоді шість м'ячів у п'яти турах. Або Андрій Шевченко з Юрієм Калітвінцевим, в активі яких було всього-то по два голи.
На кого ходять сьогодні вболівальники, сказати складно. Я б пішов на Андрія Ярмоленка, але його нинішній стан (швидше за все, моральний) не дає йому можливості проявити всі свої найкращі якості. Бути може, я помиляюся, але для того щоб уникнути неточностей, потрібні пояснення, а їх поки немає.
Важко, втім, виглядає вся команда, і це дає нам привід придумати міф про пік форми, який напевно припаде на осінній період сезону. Адже у нас все для Ліги чемпіонів. Заради участі в цьому турнірі, здається, і проводиться весь наш чемпіонат. Міф - не міф, але я чомусь впевнений, що у вересні «Динамо» обов'язково побіжить. Куди - не знаю, але, гадаю, простір буде. Не стануть же там суперники ззаду стіною і не будуть володіти м'ячем в кращому випадку 30% часу.
Один мій товариш пішов вчора на Дерліса Гонсалеса, а потім подзвонив в перерві і почав лаятися. Нікого більше виділити в атаці не зміг, а цього так прихопив - мало не здалося! Тому що легіонер. Тому що закриває дорогу іншим хлопцям, а сам не може забити за «Динамо» з листопада минулого року. 17 матчів поспіль. 1 050 хвилин. Товариш цей був напередодні на дублі і бачив феєрію молоді. Але я йому кажу, що з молоддю в ЛЧ, на думку всіх наших тренерів, що обертаються в круговороті результату, робити нічого. А він знову запитує: «Де гарантія, що там зіграє Гонсалес?» Порадивши приятелеві звернутися в страхову компанію, я поклав трубку, а сам поринув у вир пошуку об'єктивних причин і виправдань.
Два тури поспіль - вольова перемога. Не важливо, над ким. Важливо, що команда знаходить вихід зі складного становища. Змінює тактику, робить перестановки, дістає з себе щось більше. На міжнародній арені така воля може знадобиться.
Три тури поспіль - переможні голи після стандартів. Не важливо, що після відскоків і рикошетів. Важливо, що команда над цим працює. Змінює напрямок подач, робить розіграші, дістає з себе фантазію. На міжнародній арені це теж може знадобиться.
До першої гри в Лізі чемпіонів «Динамо» проведе ще два поєдинки, які можуть докорінно змінити ситуацію, а можуть її ще більше погіршити, якщо подивитися на результати останніх матчів «Динамо» в чемпіонаті з «Шахтарем», який якраз і перевірить готовність киян до ЛЧ.
Загалом, чекаємо, що команда додасть в русі, а ще - підніме собі і нам настрій. Поверне колишню впевненість в тому, що все робиться правильно. Що у цих футболістів є резерви. Що це не межа, на яку натякав перед відходом колишній помічник Сергія Реброва.
До речі, чим гірше виглядає нині «Динамо», тим приємніші будуть перемоги в ЛЧ. Так що запасаємося терпінням. Скоро закінчиться це сумне футбольне літо. Сумне для України.
Євген Гресь, Facebook
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
