У вівторок «Динамо» оформило один із найбільш передбачуваних трансферів літнього міжсезоння, який став в той же час одним з найбільш вигідних в клубній історії. Захисник австрійської збірної Александар Драгович перейшов в «Байєр», з яким вже підписав п'ятирічний контракт. За інформацією Bild, гравець, який не блиснув на Євро-2016, обійшовся німецькому клубу в 18 мільйонів євро, що вдвічі більше ціни, заплаченої за гравця киянами три роки тому.
- Вас можна привітати, Алекс?
- Тепер, напевно, так. (Посміхається). Останнім часом мені було дійсно важко, але зовсім не тому, що хотілося швидше залишити «Динамо». Якраз навпаки: дуже складно було розлучатися з командою, без якої я б ніколи не став тим Драговичем, на якого звернув увагу «Байєр». Мене обтяжувала невизначеність: переговори по трансферу тривали майже три місяці. Радий, що вони завершилися, і я можу зітхнути з полегшенням.
- Серед усіх варіантів, в числі яких, наприклад, був «Лестер», ви особисто схилялися до леверкузенського?
- Тепер було б неправильно говорити про інші клуби, які цікавилися мною. Але і приховувати, що задоволений таким, що відбувся переходом, безглуздо. Бундесліга близька мені по духу, Німеччина - за менталітетом, а німецька мова - рідна для мене, як і сербська.
- Сергій Ребров відверто зізнавався після матчу з «Волинню», що невизначеність з вашим майбутнім була для команди справжньою проблемою, а вам вже складно було десь знаходити мотивацію для виступів за «Динамо» ...
- Прекрасно розумію переживання тренера, але повинен сказати, що намагався ставитися до ситуації філософськи, а до своєї роботи - професійно: поки не оголосили про трансфер, я віддавався клубу навіть не на сто - на сто двадцять відсотків. Хоча, повторюся, тиск - не з боку, а на рівні власних емоцій - відчував колосальні. Сподіваюся, що це не позначалося на моїй грі.
- Ігор Суркіс говорив, що «Байєр» виходив на вас безпосередньо, в обхід «Динамо» - і був, що не дивно, цим незадоволений. Ви справді контактували з німецьким клубом, не поінформувавши динамівського президента до відома?
- Мені складно це якось прокоментувати. Мабуть, краще на ваше запитання могли б відповісти президенти «Динамо» і «Байєра».
- Ви встигли дати інтерв'ю офіційному сайту леверкузенського клубу, в якому, якщо колеги вірно перевели з німецького, назвали київську команду нехай важливою, але все ж - перволавочною базою на шляху до Європи ...
- По-моєму, це не зовсім коректний переклад. Давайте розберемося: я говорив, що грав в солідному клубі, який зробив мене футболістом високого рівня. Ми виграли два чемпіонати поспіль, брали участь в плей-офф Ліги чемпіонів, де нам, вважаю, просто не пощастило. А перволавочною базою, транзитом або як-небудь ще я б «Динамо» ніколи не назвав.
- Перед нашою розмовою ви тепло попрощалися з партнерами, давши зрозуміти, що хотіли б зустрітися знову - тепер на європейській арені.
- Це було б здорово, якби «Динамо» і «Байєр» зустрілися в одній групі Ліги чемпіонів. Наскільки я розумію, такий варіант можливий, оскільки при жеребкуванні ці команди опиняться в різних кошиках.
Якщо ж говорити про Київ, то проведені тут три роки запам'ятаю на все життя. Тут було настільки комфортно, що якби не ця ситуація я навіть і не замислювався б про від'їзд. Окремо хочу сказати «спасибі» Бериславу (Станоєвичу, балканському селекціонерові «Динамо».), який всі ці роки перебував поруч і у всьому мене підтримував.
- Що сказав на прощання Ребров?
- Він побажав удачі. Можливо, ви здивуєтеся, але тренер при нашій останній розмові виглядав щасливим. З одного боку, мій від'їзд його навряд чи порадував, але з іншого - Станіславович (Драгович так і назвав Реброва.) може бути задоволений тим, що виховав футболіста, запрошеного в Бундеслігу. А ще, мій відхід відкриє дорогу молодим українським футболістам...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
