Радій, Гельзенкірхен! Трансфер Коноплянки під мікроскопом

Світовий футбол 1 Вересня, 13:02 641
Радій, Гельзенкірхен! Трансфер Коноплянки під мікроскопом
Євген Коноплянка в «Шальке»: трансфер під мікроскопом.

Уже другий рік поспіль головним хедлайнером літнього трансферного вікна для українських уболівальників стає Євген Коноплянка. Перед початком попереднього сезону завдяки вольовому рішенню не продовжувати контракт з «Дніпром» (великий привіт Андрію Ярмоленку!) Женя став чи не найбажанішим вільним агентом в колі європейських «навколограндів» і зробив, здавалося, правильний вибір на користь іспанської Ла Ліги. Чемпіонат ідеально підходив під стиль гри екс-лідера «Дніпра», а робота з Унаї Емері в «Севільї» могла вивести футболіста на принципово новий рівень.

На жаль, повністю розкритися в чемпіонаті Іспанії Коноплянці не вдалося, і вже через сезон він змушений був покинути «Севілью» в пошуках не стільки нового виклику, скільки ігрової практики. Перший млинець в «Великій Європі» видався для Жені грудкою, але чи виправить ситуацію перехід в «Шальке»? Давайте розглянемо цей трансфер з точки зору всіх причетних сторін.

Евгений Коноплянка (Шальке)

«Севілья»: нічого особистого, просто бізнес

Про здатність спортивного директора «Севільї» Рамона Родрігеса Вердехо, більш відомого як Мончі, робити гроші на рівному місці знають далеко за межами Іспанії. За останні кілька років плинність кадрів на «Рамон Санчес Пісхуан» набула вражаючих масштабів, проте на результатах команди це практично не позначається. Три перемоги поспіль в Лізі Європи були здобуті фактично різними командами, а прогрес конкретних виконавців за цей час не зупинявся ні на секунду.

Починаючи з літа 2013-го трансферне сальдо клубу залишається виключно позитивним (+36 мільйонів євро за підсумками сезону 2013/14; +30 мільйонів - сезон 2014/15; +12 мільйонів - сезон 2015/16; +24 мільйони - підсумок трансферного вікна, що зачинилося кількома годинами раніше). За цей період встигли прийти за досить скромні суми і залишити клуб за солідну компенсацію Іван Ракітіч і Жоффр Кондогбія (прийшли трохи раніше), Карлос Бакка і Кевін Гамейро, Алейш Відаль і Гжегож Крихов'як. Незабаром цей список повинні поповнити Вітоло і Лусіано В'єто, на яких севільський конвеєр, звичайно ж, не зупиниться.

У цьому розрізі ситуацію з Євгеном Коноплянкою можна вважати прямо-таки хрестоматійною. Підписуючи контракт з українцем, який знаходиться в розквіті сил і на піку кар'єри, «Севілья» не ризикувала абсолютно нічим. Тут або футболіст заграє і принесе користь на футбольному полі, або не заграє і вирішить перебратися в інший клуб, якому вже доведеться розщедритися (виконавець, все-таки, неординарний).

Евгений Коноплянка

Можна припустити, що на Женю серйозно розраховували на берегах Нервіон і спочатку він навіть виправдовував очікування фантастичною грою в ключових матчах (проти «Барселони», «Реала», в Лізі Чемпіонів). Однак в середині сезону наспів серйозний спад (вперше в кар'єрі Коноплянці довелося грати без затяжних зимових канікул, звичних по УПЛ), після чого українцеві так і не вдалося відвоювати місце в основному складі. Відразу ж спливли чутки про те, що Коно так і не став своїм у севільському колективі, а більш досвідчених і заслужених партнерів по команді дратував його статус найбільш високооплачуваного футболіста «Севільї» (підписуючи вінгера на правах вільного агента, клубу довелося піти на поступки в питаннях особистого контракту).

Прихід нового тренера в міжсезоння обіцяв хавбеку новий шанс проявити себе, яким Коноплянка і користувався в товариських матчах, проте офіційні поєдинки розставили все на свої місця. Улюблена схема Хорхе Сампаолі передбачає наявність у складі трьох центральних захисників і двох латералей, покликаних утримувати всю бровку від прапорця до прапорця. Коноплянку в ролі латераля уявити було дуже складно і до цього, а матч за Суперкубок УЄФА тільки підтвердив побоювання. При захисті своїх воріт Женя тільки позначав пресинг, а його втрата м'яча стала плацдармом для гольового рейду Карвахаля. Можливо, саме цей епізод став ключовим у відносинах Сампаолі і Коноплянки, і тренер порадив гравцеві підшукувати новий клуб.

Евгений Коноплянка

Цим новим клубом став «Шальке», який орендував футболіста з обов'язковою опцією викупу. Настільки закручену схему клуби стали практикувати після впровадження фінансового Fair Play. Вона дозволяє за фактом здійснити повноцінний трансфер, але «розвантажує» витрати клубу-покупця в звітному фінансовому році. Інакше кажучи, вранці - стільці, увечері - гроші. (С)

Іспанська «Marca» стверджує, що влітку наступного року гельзенкірхенці зобов'язуються виплатити «Севільї» 15 мільйонів євро, в той час як «Diario de Sevilla» повідомляє про компенсацію в 20 мільйонів. Офіційні цифри поки тримаються в секреті, проте, в будь-якому випадку «Севілья» залишиться в плюсі, заробивши за рік на Коноплянці більше 10 євромільйонів (з урахуванням зарплати і виплат «Дніпру»). Ось вам і урок бізнесу від Мончі.

Хоча сам гендир «Севільї» буквально вчора в інтерв'ю клубному сайту заявив, що не вважає футболістів (йшлося саме про Коноплянку) всього лише об'єктами купівлі-продажу. Мончі зазначив, що пріоритетом для українського вінгера було місце в основному складі, проте на «Рамон Санчес Пісхуан» з цим могли виникнути великі проблеми через божевільну конкуренцію. Тому клуб і гравець вирішили розлучитися полюбовно, як тільки з'явилося гідна пропозиція. До слова, разом з Коноплянкою минулого літа на правах вільного агента в «Севілью» перебрався Фернандо Льоренте. Кілька тижнів тому «Суонсі» заплатив за 31-річного форварда 6 мільйонів євро. Нічого особистого, просто бізнес.

«Шальке»: час змін

Головним літнім трансфером «Шальке» варто вважати не підписання Коноплянки або молодого швейцарця Бріля Емболо, і навіть не прихід одного з найперспективніших тренерів Німеччини Маркуса Вайнцирля. Після п'ятирічного періоду хаосу в Гельзенкірхені вирішили розлучитися з генеральним менеджером Хорстом Хельдтом, який так і не зміг задовольнити амбіції керівництва клубу, постійно даючи маху як з вибором головних тренерів, так і з підписанням новачків ( «Я стояв за прийняттям всіх рішень, але, напевно, не всі вони були правильними»). Власне, невміння розпоряджатися фінансовими та кадровими ресурсами стало головною причиною розставання з Хельдтом. На його місце був запрошений Крістіан Хайдель, який став однією з найбільш знакових фігур в історії становлення скромного «Майнца» (на одному рівні з Юргеном Клоппом і Томасом Тухельом). От уже де з мінімуму ресурсів вичавлювали максимальний результат.

Результати роботи Хайделя з новими, фактично необмеженими ресурсами видно вже зараз. По-перше, ім'я головного тренера, якого заманив в Гельзенкірхен саме Хайдель, змушує з оптимізмом дивитися в майбутнє «Кнаппенів». Під керівництвом Маркуса Вайнцирля бідний, як церковна миша, «Аугсбург» поступово прогресував і доріс до стабільного місця в Лізі Європи. «Шальке» в останні роки демонструє результати того ж порядку, тільки ось очікування від клубів кардинально різні. Якщо Ванцирль здатний зробити крок вперед, то «Шальке» - оптимальна платформа для цього.

Шальке (Гельзенкирхен)

По-друге, імена новачків вражають в порівнянні з попереднім «посиленням» кобальтових. Раніше гельзенкірхенці спиралися на власну академію і шукали посилення в «Майнці», «Бохумі», «Нюрнберзі», «Лудогорці», зрідка підбираючи гравців, які не заграли в «Баварії» або «Боруссії». Нинішнє трансферне вікно ознаменувався підписанням двох переможців Ліги Європи (Коноплянки і Коке), хавбеків «Тоттенхема» і «Порту» (Набіль Бенталєб і Бенджамен Стамбулі), а також пари захисників з «Челсі» і «Вольфсбурга» (Баба і Налдо). А якщо згадати про непоганого голкіпера Ферманна, який вже відзначився відбитим пенальті в першому турі сезону, і молодих талантів, яких в «Шальке» в достатку (Гайс, Майер, Горецка, Шепф), то вимальовується непоганий склад для боротьби за місце в Лізі чемпіонів.

І Коноплянка в цій команді цілком може стати одним з лідерів. Незважаючи на величезний вибір на певних позиціях (фланги оборони, центр поля, центр нападу), «Шальке» категорично не вистачає профільних і висококласних вінгера, без яких схема 4-2-3-1 фактично позбавляється головною гостроти.

Продаж Лероя Сане і Юліана Дракслера принесла клубу не тільки 86 мільйонів євро, але і головний біль у вигляді перекваліфікації центрфорвардів у флангових півзахисників. Так, до приходу Коноплянки основним лівим хавбеком в «Шальке» був нестабільний камерунець Ерік-Максим Чупо-Мотінг, який на вістрі набагато корисніший, ніж на фланзі. У минулому сезоні йому конкуренцію становив Юнес Беланда (той ще фланговий гравець), але й його в команді вже немає. Є, звичайно, в глибокому запасі ще Сідней Сем, але на ньому, схоже, в «Шальке» вже давно поставили хрест.

Євген Коноплянка: без права на помилку!

Як бачите, в Гельзенкірхені готові зробити ставку на Коноплянку, посиливши українським футболістом чи не найбільш проблемну позицію. Тут тобі і довіра тренерів, і зручна схема гри, і всього лише один посередній конкурент, і оптимальні умови адаптації (партнер по «Севільї» Коке і українська діаспора в Бундеслізі завжди прийдуть на допомогу), і така звична зимова перерва. Головні мінуси - нова мова і хронічне небажання / невміння Коноплянки відпрацьовувати в обороні. Але це легко можна виправити своїм старанням на тренуваннях і роботою над собою.

Евгений Коноплянка (Севилья)

Якщо ж в таких умовах Женя не зможе проявити себе і стати беззаперечним гравцем основи, то про подальші пропозиції з топ-чемпіонатів можна буде забути. Поки приводів для оптимізму вистачає, але майбутнє Коноплянки в європейському футболі залежить виключно від нього самого.