Цього літа столичний клуб продав двох гравців: Александар Драгович відправився до Бундесліги, у «Байєр». А Радослав Петрович до лісабонського «Спортінга». Обидва гравці захисного плана. Якщо Драгович чистий центральний захисник, то Петрович – опорний, який може і закрити позицію австрійця. У минулому сезоні це траплялось 5 разів.
За весь час свого перебування у Києві, Александар грав більше за все в парі з Євгеном Хачеріді. Ця зв’язка центральних оборонців вважалась найсильнішою в Україні та однією з кращих в Європі. Як за кількістю пропущених м’ячів у єврокубках киянами, так і за індивідуальним показником кожного з них. Однак, коли хтось із цієї зв’язки випадав, ось тут вже могли бути проблеми.
Найчастіше місце у центрі займав Домагой Віда, якого перевчили з чистого правого захисника грати ще й у центрі (коли хорват переходив до «Динамо», він сприймався виключно як right back). З часом він таки зміг перелаштуватись, і вже зовсім рідко виходив на своїй рідній позиції. А там своє місце з 2009 року тримає Даніло Сілва. Так, до нього було багато питань у минулому, проте здатність підключатись до атак біля чужого карного майданчика Ребров, та й решта тренерів, явно цінувала. Проте, з приходом Морозюка Сілва частіше став сидіти на лавці, а правий фланг працює у «звичному» режимі «від штрафної до штрафної». Чого не видно у виконанні лівого оборонця.
Після того як зламався Макаренко, який досі не може оговтатись повністю та заграти у всю силу, на лівий фланг був куплений Антунеш. Португалець славиться своєю здатністю «влупашити» м’яч лівою, з ходу, без підготовки точно в ціль. Але це не основна якість/характеристика, яка потрібна захиснику. А з самовіддачею інколи є питання, так само як і з «забуванням» повернутись, просіданням зони. Особливо, після підключення Антунеша до атаки та втратою м’яча ким-небудь з гравців «Динамо» і контратакою суперника.
Ще в активі Реброва присутні Євген Селін та Зураб Очігава. Євген провів чудовий сезон у Греції, вважався основним гравцем. Декілька разів потрапляв до символічної збірної туру. І грав на позиції центрального захисника. Щодо Очігави, то молодий оборонець лише дебютував у цьому сезоні за першу команду. У перспективі – основний центральний захисник.
До чого все це я розписую? До Ліги чемпіонів. Залишилось півтора тижні до старту киян у найпрестижнішому європейському клубному турнірі. І, здається, саме позиція центрального захисника - одна з найбільш проблемних. Посудіть самі:
- Зв’язка Хачеріді-Віда явно слабкіша за Хачеріді-Драгович.
- Травматичність Хачеріді останнім часом не надто тішить.
- Адекватної заміни кому-небудь з цієї пари немає. В пам’яті ще є нещодавня поразка від «Ворскли» з центром Віда-Сілва.
- Питання довіри тренера. Адже ми бачимо, як гравці, які не змогли розкритись у «Динамо», гарно грають на Заході.
- Досвід виступів на євроарені та «не рідна» позиція - теж не пусті звуки.
Питань/варіантів/рішень багато. І всі вони можуть бути оптимальними у тому чи іншому форматі. Звичайно, можна ще й гравців опорної зони трішки «спустити» на полі. Проте, дивлячись на вимоги Реброва, навіть перенасичення гравцями цієї ланки поля не здається чимось поганим. Навпаки, ротація через різні причини може бути дуже високою.
Час є, але його не надто багато. Точніше – зовсім мало. Для прийняття оптимального рішення є, а для правильного?
Олександр Ушаков
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
