Попри те, що цей матч був стартовим для збірної, перебудову якої розпочав Андрій Шевченко з італійсько-іспанським десантом помічників, і проходив він за порожніх трибун, гра сподобалася. Не у перші 10-ть хвилин, у які ми могли пропустити не один, а навіть два голи. А в цілому, команда, яка зрівняла рахунок у другій половині першого тайму, і завдяки активності і пенальті ледь не вирвала перемогу. Забий це пенальті Коноплянка на 83 хвилині.
А тепер про все по порядку. Що сподобалося.
Сподобалося те, що збірна високо зустрічала суперників біля центральної лінії поля, а контролювати м'яч намагалися на чужій половині, а не так, як робила команда за Фоменка - на своїй.
Дуже приємно здивував Шевченко своїм стратегічним мисленням. Розпочав гру без чистого форварда, поставивши на вістря атаки Коваленка, але зробив із Зінченка вільного художника, давши розумному 19-річному таланту волю у прийнятті рішень.
Бажання наших футболістів було на висоті. Попри те, що десь не вистачало взаєморозуміння, команда продемонструвала в цілому високу точність передач - 90%. Багато били по воротах - 13 ударів. У рамку влучили 5 разів.
Також приємно здивувала фізика. Україна фізично переграла Ісландію у другій половині. Ми були більш активними. Окрім цього Шевченко не побоявся зіграти в одного опорника, випустивши в другому таймі Зозулю замість Сидорчука, залишивши в центрі поля Зінченка і Коваленка - хлопців без відбору. А чорнова робота лишилася на Степаненку.
Ісландія лише 4 рази влучила у рамку наших воріт.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!