Андрій Шевченко: «Хочу створити нову збірну України»

Збірна України 8 Вересня, 13:59 534
Андрій Шевченко: «Хочу створити нову збірну України»
Головний тренер збірної України розповів про свою роботу в національній команді, поділився думкою про ситуацію в «Мілані» та багато іншого.

- Андрію, чи довго Ви думали над пропозицією очолити збірну України?

- Я мріяв стати тренером збірної давно. Мені було дуже важко відмовитися від першої пропозиції очолити команду (після Євро-2012 - прим.), але я ясно розумів, що тоді ще не прийшов час. Я працював над собою, накопичував знання, навчався, аналізував. І ось зараз, нарешті, я повністю готовий. Я не роздумував, я з радістю прийняв пропозицію стати кандидатом, і дуже зрадів, коли мене затвердили, - розповів Шевченко в інтерв'ю Football.ua.

- Багато вболівальників бояться, що Ви не впораєтеся з роботою через відсутність досвіду. А Ви не боїтеся?

- Ні, боятися не можна. Мій досвід - це роки, проведені мною в збірній. То була головна команда моєї кар'єри. Я, як ніхто інший, знаю всі етапи становлення команди, її еволюцію, перехід від моделі «базової команди» до сучасної системи комплектування. Я бачив, що приносило успіх попереднім наставникам, і чого слід уникати. В останні роки кар'єри гравця я був на полі як старший гравець, на мені теж були функції керівництва футболістами, шефства. Я знаю, як діяти, і наша робота в збірній повинна принести результат.

- Якщо говорити про тренерський досвід, то потрібно повернутися на кілька місяців назад, коли Ви допомагали Михайлу Фоменкові в збірній. Як думаєте, що стало причиною провалу команди?

- Як завжди, причин буває багато. Я був помічником, а не тим, хто приймає рішення. Свою частину роботи я робив сумлінно. Але всією картиною того, що відбувається, володів тільки Фоменко. Він аналізував дані, він проводив індивідуальні бесіди. Функція тренерів в штабі - консультативна. Кінцева відповідальність на головному тренері. Не можна сказати, що Україна бездарно грала. У матчах з Німеччиною та Польщею були фрагменти цікавої і змістовної гри. Але вона не принесла жодного результату, ось це і треба констатувати.

- Bild після матчу України з Німеччиною опублікував фото нібито з роздягальні нашої збірної, де вся підлога була всіяна недопалками. Чи дійсно наші гравці дозволяють собі викурити сигаретку після матчу?

- Звичайно, ні. Тим більше - в роздягальні, це абсолютно нереально. Преса вигадує сенсації.

- До речі, ходить байка, що в матчі з турками Олександр Рикун віддав Вам класну передачу і в перерві Ви запитали, хто це. Вам відповіли, що це Рикун, класний гравець, тільки біда в тому, що п'є, а Ви сказали, що самі готові наливати йому, якщо він буде віддавати такі паси. Правда?

- Повірте, я знав прекрасно кожного гравця, з яким грав протягом кар'єри зі збірною. І Сашу Рикуна, зрозуміло, теж. Він талановитий гравець, і передача була класна. А п'є він чи ні - мене ні тоді, ні зараз не хвилює.

- Як Ви сприймете, якщо хтось із гравців збірної з'явиться в її таборі «підшофе»?

- У нас є одне головне організаційне правило - це дисципліна. Всі вже зрозуміли цю вимогу, і появу «підшофе» я виключаю. Ми вимагаємо порядку і зібраності, охайності та пунктуальності. Так я грав, так повинні грати і хлопці. Але за порушення буде і покарання. Повірте, для мене немає зірок або недоторканних.

- Чи відкриті двері в збірну для Артема Мілевського, якщо він вийде на той рівень, який показував в «Конкордії»?

- Ми зараз запрошуємо в команду кращих на даний момент виконавців. Це означає, що двері відкриті для всіх - потрібно показати хороший футбол, і тоді з'явиться шанс зіграти за збірну.

- Досить несподівано Ви викликали на матч з Ісландією дует нападників «Дніпра» Баланюк - Довбик. Це було зроблено на перспективу або вони готові приносити користь прямо зараз?

- Ми навмисно викликали велике число кандидатів. І не тільки з метою ознайомитися з їх станом. Це ще й початок великої роботи на перспективу. Ми даємо зрозуміти молодим гравцям, що в майбутньому на них розраховуємо, даємо долучитися до атмосфери зборів, до відповідальності, до вимог тренерів збірної на зборах, до динаміки підготовчих циклів. Хлопці повинні звикати до цього, щоб наступного разу в разі виклику вже бути частково готовими, не відчувати зайвого хвилювання або дискомфорту.

- Чому в збірну не викликається Марко Девич?

- Ми викликали тих, хто був кращий на даний момент. Це всіх стосується.

- Чи є сенс в натуралізації гравців, якщо той же Тайсон відразу забув про бажання грати за Україну, як тільки отримав виклик в збірну Бразилії?

- Натуралізацією займається держава. Ми працюємо з гравцями з українським паспортом. Тому сенс повинні шукати самі футболісти, то їх зона відповідальності або ризику. У нас принцип простий: ми працюємо з українськими футболістами, кращими на даний момент. Ніхто гарантій на майбутнє нікому не дає.

- Як Ви ставитеся до ліміту на іноземців в чемпіонаті України?

- Ліміт на іноземців - це справа футбольної ліги. Вони враховують різноманітні фактори. У нас в збірній немає ліміту, у нас всі українці.

- Останнім часом українці почали більше їхати грати за кордон. Це піде на користь збірної?

- На користь самим гравцям завжди йде гра. Футболісти їдуть зараз в пошуках ігрової практики, і я це вітаю.

- Як думаєте, чого не вистачає нашим гравцям, щоб заграти в топ-чемпіонатах?

- Є особливості в кожному окремому випадку. Часто не все і не завжди залежить від самого гравця, його вміння або таланту. Але є одне правило, яке завжди допомагає - потрібно поставити перед собою мету і прагнути до неї. Тоді в кінцевому рахунку успіх прийде.

- Патрік Вієйра, який зараз тренує «Нью-Йорк Сіті», сказав, що за необхідності може зателефонувати Моурінью, Гвардіолі, Венгеру. А Ви можете звернутися до колишніх наставників за допомогою?

- Я зберіг добрі стосунки з багатьма своїми наставниками і партнерами. Ми часто бачимося, телефонуємо один одному. Але між тренерами не завжди буває взаємовиручка, так вже влаштований цей світ. Тренери зазвичай конкуренти, і вивчати чийсь досвід краще з боку.

- Хто з тренерів зробив найбільший вплив на Ваші тренерські погляди?

- Це Валерій Лобановський і Карло Анчелотті. У Лобановського я навчився системності в підході до всіх питань, навіть незначних дрібниць. А Карло прищепив мені тактичні знання. Так, як з тактикою працюють в Італії, напевно не працюють ніде.

- Який футбол у виконанні збірної України бажає бачити Андрій Шевченко?

- У нас є два визначення. По-перше, це комбінаційний футбол, в якому багато руху, пошуку вільного простору, зміни позицій. Але по-друге, це футбол максимальної самовіддачі, роботи на колектив.

- Ваш колишній клуб «Мілан» останнім часом втратив колишню славу. Як думаєте, китайські інвестори зможуть повернути клуб на колишні висоти?

- Мілан завжди буде в моєму серці. Але навіть великі клуби переживають не тільки злети. Немає сумнівів, що «Мілан» підніметься і знову стане тим магнітом, який привернув до себе любов мільйонів уболівальників. Адже вболівають за команду так само палко, як і в кращі роки моєї кар'єри там.

- Добре знайомий українським уболівальникам Луїс Адріано не зміг проявити себе в перший рік в «Мілані». Як вважаєте, він здатний приносити користь россо-нері?

- Зараз в «Мілані» період побудови команди, і не все залежить від майстерності окремого гравця. Потрібно, щоб була налагоджена клубна і ігрова системи. І тоді можна буде адекватно оцінити достоїнства кожного виконавця, вони зможуть їх розкрити, у них не буде перешкод.

- «Мілан» після відходу Карло Анчелотті встиг потренувати цілий ряд колишніх футболістів клубу - Леонардо, Кларенс Зеєдорф, Філіппо Індзагі, Крістіан Броккі. Ви б хотіли якось очолити «Мілан»?

- Я б хотів домогтися успіху зі збірною України

- Чого Ви б хотіли досягти на тренерському терені, щоб вважати свою кар'єру тренера успішною?

- Я хочу створити нову збірну, команду в широкому розумінні слова. Моя мета - об'єднати гравців, тренерів, ЗМІ, вболівальників, і показати результат. Тут існує тільки такий зв'язок - буде гра, яка подобається глядачам, будуть і успіхи. У цьому мої амбіції.