Період піднесення київського «Динамо», протягом якого команда двічі поспіль стала чемпіоном України, вийшла до плей-офф Ліги чемпіонів і взагалі рідко програвала, мав ефект приємного психологічного потрясіння для вболівальників колективу. Адже «Динамо» різко здійнялося на ноги після періоду «стагнації». Не було своєрідного проміжного етапу – з четвертого місця при Олегові Блохіну команда одразу стала чемпіоном при Сергієві Реброву.
Однак той успіх тоді асоціювався не лише з іменем Реброва. Ще – з іменем Рауля Ріанчо. Досить несподівано (і незвично взагалі для футбольного світу) постать помічника головного тренера набула настільки суттєвого значення. Прогнозувалося, що без Рауля «Динамо» буде складніше, а сам Рауль пояснював, що команда «насичена» футболістами, з якими працювати - безперспективно. І ось зараз, схоже, проявляються всі недоліки, які раніше «динамівцям» вдавалося приховувати.
Сергій Ребров говорить про відсутність швидкого забивного нападника, в той час коли тренером був «забракований» забивний (як показує боротьба в чемпіонаті Бельгії) Теодорчик. В центрі поля продовжують користуватися довірою Сидорчук і Гармаш, які рідко проявляють диспетчерські функції, зате частенько підводять команду або дисциплінарними санкціями, або неправильними рішеннями на полі. Основні флангові півзахисники не відповідають тому рівню, на якому перебували раніше: Дерліс Гонсалес, схоже, потрохи прямує до категорії тих, хто в «Динамо» «не заграв», а Андрій Ярмоленко крім фізичних проблем має проблеми й психологічні, переживаючи образу на президента клубу через нюанси трансферної політики. Врешті, все це нагадує бомбу сповільненої дії, яка потрохи розриває команду з середини.
Три поразки в останніх чотирьох матчах і нічия, ознаменована суддівською помилкою – такий здобуток київського «Динамо» протягом останніх трьох тижнів. І проблема не в тому, що команді десь не щастить чи проти грають якісь форс-мажорні обставини. Проблема в тому, що за грою «Динамо» заслужило той результат, який має. Безглузда симуляція Сидорчука в матчі проти «Наполі» і слабка гра Шовковського, один удар у ствір воріт за 90 хвилин матчу проти «Зорі», кричущі помилки в захисті в поєдинку проти «Ворскли» – тут явно проявляються ознаки кризи, наявність якої тренер «Динамо» визнавати не хоче.
З іншого боку, Сергій Ребров намагається якось варіювати, освіжити команду, привести її до тями. Циганков на фланзі півзахисту, залучення до гри основного складу Бесєдіна, перевід Євгена Макаренка на проблемний правий фланг захисту – рішення сміливі і виправдані, але не системотворчі. Для повернення команди на шлях перемог зміни мусять бути ґрунтовнішими. Виправляти потрібно психологію, а також оптимізувати склад.
Що ж, для Сергія Реброва наступив дуже складний етап у кар'єрі. Тут потрібно не лише виводити команду з ями застою, а й відбиватися від критики та протидіяти тискові, що спричинюється через невдалі результати. З подібним молодий тренер зіштовхується вперше.
Ігор Семйон
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
