Якщо казати юридичною мовою, контракт футболіста з ФК – це трудовий договір, нормативний документ, у якому закріплено усі привілеї, заборони, винагороду та інші моменти, які його оточують. З підписанням цього документу гравець стає професіоналом. Без нього він - аматор, який не має ніяких обов’язків, заборон перед ФК тощо. Так, грає у футбол на любительському рівні/підтримує форму, але цей рівень не порівняти зі статусом професіонала. До того ж, треба розрізняти трансферну угоду між клубами та особистий договір футболіста з командою, який він укладає спільно зі своїм агентом або самостійно (у випадку, якщо веде свої справи сам).
Особистий контракт
При підписанні першого контракту футболіст отримує статус професійного гравця і має право виступати за ФК. Тренер вирішує - вносити його до заявки на різні турніри чи ні. У період з 15 до 18 років юний футболіст має право підписувати договір лише за згодою батьків/одного з них/опікунів/піклувальників, яка фіксується нотаріально. Максимальний строк, на який можна підписати гравця, – 3 роки, а за більш довгого терміну контракту він вважається недійсним.
У кожному футбольному контракті є основні положення і додаткові. Перші – однакові, загальноприйняті, обов’язкові. До них входять:
- Дата вступу трудового договору у силу;
- Дата закінчення;
- Права і обов’язки сторін, де передбачається страхування здоров’я та життя футболіста, забезпечення його необхідним (житло, тренування, спортивний інвентар тощо), відповідальність та наслідки порушення контракту однією зі сторін;
- Зарплата футболіста (фіксована).
Через це є типова форма контракту, кожна сторінка якого підписується окремо. До того ж, він повинен відповідати мінімальним вимогам, які закріплені договором між УЄФА, ЕПФЛ, АЕК та європейським дивізіоном FIFPro. Цей документ був підписаний у квітні 2012 року та встановлює правила, які повинні бути враховані при підписані контракту.
Щодо строку, на який укладається контракт:
- Мінімальний – дата дня підписання – кінець сезону;
- Максимальний – 5 років.
Щодо додаткових пунктів у договорі, то тут багато цікавого. Найчастіше – система бонусів та штрафів. Проте, деякі положення прописуються індивідуально:
- Заборону на екстремальні види спорту, інші дії, які можуть вплинути на фізичну форму/здоров’я/нести загрозу для життя футболіста;
- Кількість авіаквитків для особистих перельотів;
- Відвідування різних лікарів, спеціалістів. Дмитро Чигринський розповідав про обов’язкове відвідування педікюрної кімнати на базі «Барселони» не рідше, ніж раз на тиждень;
- Каталонський клуб закріпив на додаткових сторінках контракту з Давідом Вільєю заборону на расистську поведінку іспанця під час ігор, тренувань та інших офіційних заходів, які проводить ФК;
- У Білорусі кілька років тому у контракті зазначалось, що футболіст не може відлучатись від бази більш ніж на 50 кілометрів, і повинен бути у себе вдома не пізніше, ніж о 23:00;
- У російській ПЛ один президент клубу, ім’я якого, на жаль, невідоме загалу, хотів прописати у контракти футболістів поліграф.
Загалом, цікавих пунктів у контрактах футболістів чимало, і цей перелік можна продовжувати і продовжувати. Тут наведені лише найвідоміші випадки і деталі.
Нижче представлена типова форма контракту футболіста. Звичайно, існують певні відмінності, враховуючи клуб, порядок розташування параграфів договору, чемпіонату, в якому виступає клуб, і т. д.
Трансферний контракт
Перехід гравця з одного клубу в інший дозволяється лише під час відкритого трансферного вікна. Строк дії цих періодів в Україні:
- Літнє: 1 липня – 1 вересня;
- Зимове: 31 січня – 3 березня.
Як відомо, є два види зміни гравцем клубу: оренда та повноцінний трансфер. Очевидно, що ці договори різняться між собою не тільки статусом гравця, але і структурою його написання.
Оренда
При такому трансфері клуби прописують:
- Строк, на який гравець переходить до лав нового клубу;
- Суму, яку отримає команда, якій належить контракт футболіста;
- Хто буде сплачувати зарплату орендованому гравцю;
- За яку суму клуб-орендар може викупити футболіста;
- Випадки, за яких гравець повернеться до свого «рідного» клубу;
- Страхові виплати у разі отримання травми футболістом, за яких він не зможе відновитись до кінця орендного договору;
- Умови продовження орендного договору;
- Тощо…
Останнім часом орендна угода використовується клубами як спосіб зменшення навантаження на зарплатний бюджет, а клуб-орендар має змогу більш детально придивитись до гравця і визначитись – чи потрібен він йому в подальшому, чи підходить до їх схеми.
Найчастіше орендна угода укладається строком на один рік, проте останнім часом деякі топ-клуби беруть гравців в оренду на 2 і більше сезони.
Для прикладу, візьмемо орендний договір між львівськими «Карпатами» та мінським «Динамо», за яким форвард білоруського клубу Леонід Ковель виступав за «левів» протягом 2007 року.
Повноцінний трансфер
Договір, за яким клуб-покупець домовляється з клубом-продавцем про трансфер гравця за певну суму грошей. Інколи застосовується обмін з доплатою (приклад – трансфер Гільєрме у 2009 році. Тоді за бразильського форварда київське «Динамо» заплатило 7 мільйонів доларів та віддало Клебера).
Загалом, у футболіста є три види прав: спортивні (який клуб має право заявити гравця для участі у змаганнях), маркетингові (реклама) та економічні (під цим маються на увазі треті сторони, які вкладали гроші у розвиток футболіста на різних етапах його розвитку). Буває так, що у контракті футболіста чітко прописано, які права належать клубу, які третім особам/агентам. Наприклад, у країнах Південної Америки економічні права найчастіше належать не лише клубам, а приватним особам/юридичним особам/фондам. Тому при перемовинах щодо трансферу клуби залучають у процес і тих, кому належать деякі права на гравця, якщо, звичайно, хочуть викупити його контракт у повному обсязі, а не частину. Останнім часом FIFA намагається боротись із цим явищем, проте воно має занадто високу поширеність.
Зі сторони клубу може приймати участь у переговорному процесі і агент, якому платить той клуб, що вказується у контракті. Інколи клуб-покупець обіцяє солідні гроші менеджеру гравця, аби той обрав саме їх клуб. Клуби можуть і підстрахуватись, прописавши у договорі, що ніякі агенти/треті особи не брали участь у процесі перемовин, аби не з’явилась якась особа з нібито порушеними фінансовими вимогами/правами.
Останнім часом у світі продається/купується немала кількість молодих гравців, які ще не досягли 23 років. За такою умовою, команда-покупець має сплатити клубу(-ам), які виховували гравця, певну компенсацію. Загально прийнято, що це складає 5% від суми, за яку він був придбаний. Розподіл грошей залежить від того, скільки років він провів у кожному ФК, скільки було витрачено на його підготовку. Часто буває так, що надходження з такого трансферу складають левову частину бюджету команди на сезон. Проте, якщо клубом, який його виховав, є той, з якого його купують, у трансферному контракті прописується, що «виплата солідарності» вже включена у трансферну вартість гравця, і клуб не буде вимагати її додатково.
За словами агентів, у трансферному договорі прописується:
- Сума, за яку купується/продається футболіст;
- Яким чином будуть виплачені кошти (одним платежем чи розстрочка).
Додатково:
- Бонуси для колишнього клубу при досягненні гравцем певних показників/при наступному продажі/завоюванні трофеїв;
- Заборону продажу футболіста до станів клубів-суперників (приклад – Маркус Рохо. «Спортінг» прописав пункт, у якому сказано, що аргентинець не може бути проданий з «Манчестер Юнайтед» до «Порту», «Бенфіки», «Браги» до 18 вересня 2019 року);
- Зіграти товариський матч між новою та старою командою;
- Тощо…
Після того як команди дійшли згоди, футболіст із агентом домовились з покупцем щодо особистого контракту, колишня команда має надіслати міжнародний трансферний сертифікат футболіста. Строк виконання прописується у трансферному контракті. Тільки після отримання цього документу гравець може бути заявлений за нову команду і вважатись її гравцем.
Я не зміг обійти цей проект і спеціально виділив для нього окремий параграф статті. Справа в тому, що на початку 2016 року група людей з Португалії почала викладати у відкритий доступ трансферні контракти відомих футболістів, «зірок». Звідки вони потрапляли у їх розпорядження – питання відкрите й досі. Проте, достовірність цих документів підтверджена FIFA. Та й сам генеральний менеджер цієї організації частенько заходив на сайт і використовував їх інформацію для розслідувань. Як вони самі зазначають у своєму інтерв’ю, таким чином вони борються проти великого впливу третіх осіб у трансферних перемовинах/договорах.
«Завдяки» цим хлопцям голландський «Твенте» отримав дискваліфікацію у єврокубках. Також саме ці хлопці розкрили тайну Doyen Group, яким належала велика кількість прав на багатьох футболістів світу. Цю групу пов’язують з турецьким президентом Реджепом Ердоганом та кандидатом у президенти Дональдом Трампом. Босами організації є сім’я Аріф, одна з найбагатших у Туреччині.
У середині квітня хлопці зробили перерву у своїй діяльності, проте, за їх словами, інформації у них назбиралось близько 500 гігабайт. Попереду нові цікаві відкриття.
Усе таємне стає явним…
Олександр Ушаков
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
