А скільки позитиву, щастя і оптимізму було на старті сезону… Після вимушеної перебудови «Дніпро» постав перед футбольною громадськістю в новому образі і приємно здивував. За всіма статтями в першому турі була розбита «Волинь». Потім – нічия проти «Сталі», гідна поразка від «Динамо», виклик молодих дніпрян до збірної України, адекватна оцінка всього, що відбувається, від тренера команди. Здавалося, це той випадок, коли нещастя допомогло.
Втім, стартовий запал різко зійшов нанівець, ентузіазм молодих дніпрян розчинився в повітрі, а досвідчені футболісти (Ротань, Назаренко, Політило, Польовий, Піку та інші) не стали тією рушійною силою, якою могли б стати для команди в скрутні часи. І ось маємо результат: в чотирьох останніх матчах «Дніпро» здобув лише одну нічию, пропустив сім голів – а забив лише одного разу. Дмитро Михайленко різко розгубив авторитет в очах вболівальників та журналістів.
Й справді, на початку сезону молодого фахівця хвалили, підтримували. Нині же на прес-конференції, приуроченій до матчу «Дніпро» – «Олександрія», Михайленка завуальовано звинувачують в тому, що команда просто зупинилася. Ось, для прикладу, запитання з тієї прес-конференції: «- Що з командою? Які висновки будуть зроблені?», «- Судячи з вашої відповіді і з того, що ви відправили гравців до вболівальників, в сьогоднішній поразці ви своєї провини не бачите?». Між рядків легко читається образа на Михайленка за ті результати й ту гру, які зараз демонструє «Дніпро».
Дійсно, ситуація виглядає досить парадоксально. На початку сезону у складі «Дніпра» було більше молоді, але гра виглядала привабливішою. Нині же, коли в компанію до Польового, Політила і Чеберячка приєдналися Адамюк, Влад, Ротань, Назаренко, Піку, команда не демонструє на полі характеру і бажання битися за результат.
Тобто, не варто списувати все на бідний кадровий арсенал. У «Дніпра» за складом команда – аж ніяк не гірша, до прикладу, від тієї ж «Олександрії» (не варто забувати, що, крім всього іншого, через травми не грають Лучкевич та Кравченко). Але чомусь «Олександрія» виходить на поле і в звичайному для себе темпі робить те, чого ще ніколи не робила: обігрує «Дніпро» в чемпіонаті України. Й обігрує з розгромним рахунком.
Важко сказати, чи в цій ситуації Михайленко – заручник обставин. Є приклади, коли команди з фінансовими проблемам виходили на поле й билися, заробляти очки, радували грою (наприклад, криворізький «Кривбас»). Зрозуміло, що ситуація у «Дніпрі» – складна, але це не знімає з тренера відповідальності за відсутність в колективу характеру та командного духу.
Але найбільше в цій ситуації шкода не футболістів, не тренера, а вболівальників «Дніпра». З висоти фіналу Ліги Європи падати до низів – дуже болісно.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
