Те, за що я заплатив, належить мені! Хоч на мить, але це мій солдат і стояти йому на сторожі інтересів мого клубу за любої погоди! Якщо ж ця тимчасова служба підпорядковується ще й такій умові, як обов'язкове неучасть у зустрічах з командою клубу, якому футболіст належить, то виникає законне питання - а чи не занадто дорого коштує це якесь недороблене задоволення?
У «Шахтаря» і «Зорі» незавидна доля, у цих клубів можуть бути які завгодно теплі відносини. Однак, як на мене, грати в футбол на радість людям і собі на втіху потрібно без шкоди для інтересів публіки. Це її палке бажання даровано Богом - споглядати невтомно чи не найцікавіше шоу на планеті Земля - футбольні розіграші першості країни, держав, континентів.
І не нам, будівельникам вільної, як вітер, України стояти по струнці перед примхами чиновників з «Шахтаря».
Це ж якийсь маразм - торгувати футболістами, чий обов'язок громити виключно суперників «Шахтаря», а з донецького клубу - здувати пилинки. А не приводити їх ще й до присяги, як це робиться з кожним армійським поповненням?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
