Попередній відбірковий матч української збірної проти Туреччини в цілому надихнув вболівальників команди Андрія Шевченка на позитивні думки щодо майбутнього цієї команди. За винятком нервових останніх 20-25 хвилин і традиційно невдалої гри при «стандартах» біля власних воріт, збірна провела дуже якісний і впевнений матч, тому багато хто задається питанням – а чи варто міняти «майже переможний» склад на поєдинок проти Косово у Кракові?
Дійсно, при стандартних умовах Шевченко міг би виставити тих же 11 футболістів, які виходили на поле з перших хвилин у Коньї. Але є декілька обставин, за якими Андрію Миколайовичу варто було б вдатися до кадрових змін, і найголовніше з них – потреба цієї збірної у продовженні пошуку ідеальної гри. Ми вже писали і напишемо не раз – на ЧС-2018 на Росії в нашій країні багато хто навіть не хоче бачити нашу футбольну команду, тому ніякого тиску в плані результату у цьому відборі на головного тренера і його помічників немає і не буде. А от награвання різноманітних схем і поєднань футболістів на полі, поява нових облич в складі – це те, чого від Шевченка чекають і поки що тренер очікування виправдовує. То ж чому зупинятися? Можна експериментувати і в Кракові. Та і сили у багатьох гравців після турецького вояжу ще не відновилися на 100%.
В першу чергу можна чекати зміни в складі збірної на позиції молодого Олександра Зінченка. Щн до матчу з турками тренерський штаб мав побоювання щодо готовності гравця ПСВ, а вже в ході гри виявилося, що побоювання були не безпідставні – Зінченка прийшлося міняти в перерві. Немає гарантії, що він набрав за декілька днів необхідні кондиції, тому можна чекати його в запасі. А хто замість нього? Можна повторити заміну з гри проти Туреччини – випустити Сидорчука, але погодьтесь, це буде вже більш оборонний варіант гри, а Шевченко натякнув на те, що хоче бачити більш атакуючу команду. Тому чому б не випустити на місце Зінченка Івана Петряка?
Є претензії до гри Коноплянки. Євген старається, але виходить в нього поки що дуже небагато. Звісно, можна ставити гравця «Шальке» в основу в знак підтримки, але ж збірна України – не пансіонат для відновлення психічної рівноваги і впевненості в собі, тому чому б Коноплянці не дати дорогу іншим гравцям (хоча б тимчасово), тим паче, що на фланзі його може замінити все той же Петряк, або ж навіть Шахов, у якого в його грецькому клубі ПАОК практики явно більше.
На позиції форварда Кравець у матчі з турками показав себе якнайкраще, але Артем віддав тому матчу багато сил, тому може бути проти Косово не таким вже свіжим. Тут є три варіанти заміни – Зозуля, зовсім юний Баланюк, або ж гра із «фальшивою дев'яткою», як проти Ісландії. Останній варіант, судячи з усього, не дуже подобається українському тренерському штабу, тому зупинимося на двох форвардах. Ставка на Баланюка була б дуже ризикованою, але точно б підкреслила бажання Шевченка «підтягувати» до основи збірної молодь. Варіант з Зозулею більш перевірений, і може тягнути за собою другу стадію у вигляді виходу Кравця на заміну. Подивимося, як вирішить розібратися в ситуації тренерський штаб.
Найменше питань по воротарській позиції (П'ятов поки що безальтернативний варіант), а от по обороні є деякі сумніви. Четвірка Соболь – Ордець – Кучер – Бутко непогано виглядала у Туреччині, ставка на них має логічне обґрунтування у тому, що троє з чотирьох гравців є представниками одного клубу. Але все ж не варто забувати про вік все того ж Кучера. Якщо ми зараз награємо склад на перспективу, то чи варто Олександру бути постійним гравцем? Може все ж пробувати варіанти з більш молодим Хачеріді? Або, якщо так важлива клубна зіграність, то краще поставити на пару Кривцов – Ордець?
Що ж, як бачимо, зміни у порівнянні з матчем проти Туреччини мають право на життя. Чи зробить їх тренерський штаб? Побачимо вже скоро, а поки що спробуємо пофантазувати і вгадати кому довірить місце в старті Андрій Шевченко. Ось такий наш варіант.
Дмитро Корнило
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
