Не дивина, що в команді Сергія Реброва провалюються окремі виконавці. Навіть в найліпші часи у «Динамо» Сергія Станіславовича спостерігалися контрасти в формі футболістів основного складу. Проте, раніше тренеру вдавалося провали компенсувати яскравими вибухами, - тобто, позитив завжди йшов попереду негативу. Нині подібного немає. Чи не в кожному матчі у складі «Динамо» виділяється «яскравий» антигерой, а на роль героя претендує щоразу хіба що Ярмоленко. Та й то з натяжкою.
Отже, від Євгена Хачеріді естафетну паличку прийняв Віторіну Антунеш, якому матч проти «Бенфіки» повинен снитися в нічних жахіттях. І справа не лише в привезеному пенальті в ситуації, в якій можна було б зіграти інакше. Справа в тому, що португалець примудрявся обрізатися на власній та чужій половинах поля і навіть заважати воротареві «Динамо» приборкати м'яча.
Найперше, про пенальті. Це, схоже, вже карма «Динамо», яку кияни, втім, виробили власними руками й ногами Червона карточка Сидорчука в поєдинку проти «Наполі», пенальті в поєдинку проти «Бенфіки»… «Динамо» не судять так в чемпіонаті України, - от і культивує команда свій звичний футбол і в матчах Ліги чемпіонів. Але тут судді справедливи і переважно кваліфіковані. Якщо в матчі чемпіонату удар Євгеном Хачеріді по п'яті Олексія Хобленка помічений арбітром не був, то тут контакт Антунеша з Гедешом бригада арбітрів без уваги не залишила. Є відчуття, що в десяти подібних випадках в чемпіонаті України у ворота «Динамо» призначили б від сили один-два пенальті. А, можливо, взагалі б не призначили.
А далі Антунеш просто вражав неточними передачами, безтолковою біганиною, зайвою ініціативою. Були, звичайно, й позитивні моменти, але удар по воротах «Бенфіки» в районі десятої хвилини і подача на Ярмоленка в другому таймі, коли від Андрія м'яч ледь не відскочив до сітки португальських воріт, не можуть компенсувати всіх огріхів рутинної роботи португальця.
І що тут скажеш? В чому звинуватиш Реброва? Макаренко ще більше неготовий, для Даніло Сілви лівий фланг – не профільний. Хіба що залишався варіант з виходом в центрі оборони молодого Очігави і з переходом ліворуч Домагоя Віди. Але ж «заднім числом» всі розумні…
З іншого боку, для того тренер і отримує сотні тисяч валюти зарплатні – аби прораховувати ситуацію наперед, аби відчувати стан своїх підопічних, аби вчасно вносити правки, які б зробили гру та результати команди привабливими для ока тих, хто за неї, - команду, - переживає. У Сергія ж Реброва останнім часом все просто валиться з рук. Підводять ті, хто ще вчора мав статус надійної бойової одиниці.
Проблеми, звісно ж, не конкретно в Хачеріді, Антунеші чи Гладкому. Проблеми – значно глибше. Проблеми – в системі. Просто проявляються ці проблеми саме у вигляді провальної гри окремих футболістів у окремих матчах.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
