Молодi чортенята. Про новий «Мiлан»

Світовий футбол 23 Жовтня, 15:04 801
Молодi чортенята. Про новий «Мiлан»
Дорослий дитячий сад Вінченцо Монтелли.

То були тривалі три роки і одинадцять місяців. Період семи поразок поспіль «Мілана» від «Ювентуса» в лізі і двох вильотів з Кубка. Період боротьби між двома віце-президентами - всемогутнім Адріано Галліані і донькою Сільвіо Берлусконі Барбарою. Період проблем самого патріарха з фінансами, законом і здоров'ям, які забирали в нього бажання і можливості займатися улюбленим клубом. Період незрозумілих трансферів або колишніх зіркових, а нині слабких гравців. І період запрошення то занадто поступливих, а то занадто буйних тренерів невисокого класу. Той період закінчився. Який починається? На це питання вже складніше відповісти.

Блошиний ринок гравців

За великим рахунком, розумну і зважену трансферну політику «Мілан» припинив проводити ще в другій половині нульових. Щоправда, тоді і на старому багажі вдавалося брати Скудетто, пробиватися в Лігу Чемпіонів і навіть вигравати сам турнір. До того ж раз на кілька років Берлусконі прокидався від фінансової сплячки, виділяючи чималі кошти на придбання Ібрагімовіча/Бакки і Тьяго Сілви/Романьйолі, а Галліані заявляв, що його бос «знову любить «Мілан». Однак між цими «нападами любові» Галліані затикав дірки посередніми гравцями Серії А або старими екс-зірками, за допомогою піару на останніх тримаючи і спортивний, і маркетинговий рівень. Роналдо, Роналдіньо, Бекхем, Робіньо, Фернандо Торрес, Антоніо Кассано дали клубу все, що могли. Справа в тому, що від їх імен очікували на значно більше. А гравці на кшталт Кевіна Константа, Джамеля Месба, Мікаеля Агацці, Александера Меркеля, Огучі Оньєву раніше навіть мріяти не могли про гру за такий клуб. і навіть вельми непогані гравці Серії А Маріо Йепес і Крістіан Дзаккардо в минулі часи могли розраховувати на подарунок до 30-річчя у вигляді запрошення до «Олімпіакоса» або навіть «Лаціо». Але аж ніяк не до «Мілана». І в підсумку по 30-35 гравців за сезон отримували чимало ігрових хвилин, склад і тактика постійно змінювалися. А в той час губилися такі вихованці клубу як Маттео Дарміан і П'єр-Емерік Обамеянг і не вдавалося довести до розуму Маріо Балотеллі і М«Байє Ньянга.

За допомогою таких вливань в пацієнта деякий час підтримувалося життя. Але вічно це не могло тривати. І тому обвал прогнилого зсередини колоса в середняки був таким стрімким і болючим. Тим більше, що в клубі відмовлялися бачити проблему, наполегливо тримаючи на посаді головного тренера зручного і поступливого Массіміліано Аллегрі, а потім призначаючи на посаду «людей з міланським серцем», тобто вкрай недосвідчених і начебто легко керованих - Кларенса Зеєдорфа і Філіппо Індзагі. При цьому з кулуарів лунали голоси про невдоволення Берлусконі працею Галліані і неможливість звільнити віце-президента лише через астрономічні суми, прописані в контракті того у якості компенсації за звільнення. Призначення Барбари Берлусконі на посаду ще одного віце-президента і було спробою зрушити Адріано. Втім, старий лис цю боротьбу легко виграв, в результаті змусивши Барбару зосередитися на маркетингу. В якому вона, власне, діяла непогано, уклавши рекордний для Італії стомільйонний контракт за розміщення назви авіакомпанії на футболках протягом п'яти років, ще кілька інших контрактів і закінчивши будівництво Casa Milan - нових фешенебельних офісів клубу з музеєм, ресторанами, клубними магазинами тощо. Однак на результатах на полі це не позначалося.

Вінченцо Пишний

У чому ж секрет реінкарнації «Мілана» в цьому сезоні? Практично в одній людині - головному тренері Вінченцо Монтеллі. Правду кажучи, деякі зрушення були помітні ще минулого сезону, за Сініши Міхайловіча. «Інтеріста» Міхайловіч, призначення якого спочатку обурило фанів клубу (тим більше, що серб раніше заявляв, що ніколи не тренуватиме цю команду), в результаті заслужив повагу вболівальників своєю самовіддачею, принциповістю і схильністю до націленого на атаку футболу. Та в підсумку і тоді все закінчилося невиходом в Єврокубки і звільненням в квітні незважаючи на вихід у фінал Кубка. А з гравцями і керівництвом він відверто не порозумівся. Іспанський півзахисник Сусо прямо заявив на цьому тижні про «атмосферу страху» за Міхайловіча, інші гравці були більш дипломатичні, але натякали на те ж. Нині атмосфера в клубі зовсім інша. «Аероплан» має репутацію спокійного індифірентної людини, яка не полюбляє спілкуватися з пресою і взагалі розмовляти, через що його деякі навіть вважають снобом. Сам тренер на це відповідає цитуванням Оскара Уайльда: «Краще мовчати і здаватися ідіотом, ніж заговорити і розвіяти всі сумніви». І його спокій позитивно впливає і на гравців. Наприклад, слова перед матчем проти «Юве» про те, що матч з «Дженоа» за три дні важливіший, оскільки саме він чітко допоможе зрозуміти справжню міць його команди.

Угода про продаж клубу новим китайським власникам сповнена скандалів з нібито фальшивими банківськими гарантіями, затримкою виплат, дивними заявами, відсутністю грошей на трансфери. Відмова Паоло Мальдіні від посади технічного директора зі словами «вони не будують команду для перемог» чимало похитнула віру вболівальників у нових власників. Роздратування фанів викликають і персони наступного генерального та спортивного директорів клубу, причому лише тому, що Марко Фассоне і Массімо Мірабеллі - вихідці з «Інтера». І Монтеллі якимось дивом вдається повністю захистити гравців від усього цього і зосередити на футболі. «Я думав, що буде більше хаосу» - заявляє один з лідерів команди Джакомо Бонавентура. «Але Монтелла ізолює нас від усього. Я думав, що він змінить все, замість цього він рухається поступово, і це допомагає зберігати спокійну атмосферу. Крім того, він дає нам радість гри з м'ячем». «Тренер відмінно ізолює нас від усіх і від усього» - погоджується віце-капітан Іньяціо Абате. На що той відповідає: «Це моя робота - ізолювати гравців від усього»

Слово «ізолює» і «спокійніше» можна часто почути і в коментарях інших гравців. Але головною психологічною заслугою Монтелли є перевиховання М«Байє Ньянга, причому вельми швидке. Француз - просто копія Маріо Балотеллі. І його фізичних і технічних даних з неймовірною силою, спортивним нахабством, вмінням і бажанням проходити відразу кількох суперників і потужним ударом. І його характеру і психологічних проблем. Минулого сезону Ньянг, будучи травмованим після автокатастрофи, стрибав на дах басейну. Нині він набагато відповідальніше поводиться і грає, стаючи лідером команди. «Я не відчуваю себе молодим. Мені майже 22 і я шість років у професійному футболі. Я не відчуваю себе незамінним, але лідером - так. Раніше я робив чимало дурних речей. Але нині я інший, я подорослішав як гравець і як людина».

Влітку фахівці вважали, що новий тренер вирішить остаточно розпрощатися з французом. Проте «Аероплан» вирішив дати йому шанс. І важливість Ньянга для цього «Мілана» важко переоцінити. Монтелла і в «Фіорентині» проповідував технічний футбол, з володінням м'ячем і наміром атакувати. Там це працювало завдяки присутності гравця в стилі «хавіньєсти» Борхи Валеро. У «Мілані» такого гравця поки немає, тож тактична схема «россонері» ускладнює володіння м'ячем проти потужного центру поля суперника. Рішенням завжди, в тому числі і тиждень тому проти «К'єво», і вчора проти «Ювентуса» є довгі паси на Ньянга. Оскільки француз здатний протримати м'яч у себе скільки завгодно, обіграти кого завгодно і пройти куди завгодно. Нарешті вже, здавалося, втрачений талант виростає в монстра, за якого пропонуватимуть щонайменше 60-70 мільйонів євро.

Молоді Чортенята

В цьому і головний козир команди Монтелли, козир, що змусив все італійські газети писати про них, а генерального директора «Ювентуса» Джузеппе Маротту говорити про «майбутнє Італії». Молодь тут грає надзвичайно доросло. П'яти гравцям стартового складу ледве виповнилося 22, вже «ветерану» Маттіа Де Шильйо - 24, першим, хто виходить на заміну у захисті - 23 та 19 відповідно. А грають вони ніби вже років десять в лізі. Друге місце в Топ-лізі команди з 17-річним воротарем і 19-річним останнім опорником - це просто нереально. Джанлуїджі Доннарумма вже без жодного сумніву вважають наступником Джанлуїджі Першого. Алессіо Романьйолі - наступним італійським Барезі, Нестою або К'єлліні. 18-річного Мануеля Локателлі, який забив вже два шедевральні голи - новим Пірло. Навіть списаний звідусіль в свої 22 Сусо раптом заграв, а Джакомо Бонавентура, якому раніше просто не давали розкрити свій потенціал - системоутворюючим гравцем команди, наближаючись до того ж «хавіньєсти» Валеро.

Галліані нині розповідає, що Берлусконі останніми роками завжди говорив про молодий італійський «Мілан», згадуючи, що 30 років тому, коли Сільвіо придбав клуб, в «Мілані» не було зірок, зате були молоді італійські таланти в обороні. Але де вони були минулого сезону? Можливо, остаточний відхід ветеранів минулого сезону на кшталт Аббіатті, Дієго Лопеса, Алекса, Дзаккардо, Ночеріно, Кевіна-Прінса Боатенга, Найджела Де Йонга, Алессандро Матрі, Жеремі Менеза перезавантажив команду. І цікаво, що й сам Монтелла змінився. Оскільки до призначення він здавався гідним тренером для «Мілана» саме тому, що відмінно впорався з «блошиним ринком» «Фіорентини», без грошей на трансфери успішно заграючи по 30-35 гравців за сезон і реанімуючи кар'єри Луки Тоні, Маріо Гомеса, Массімо Амброзіні, Альберто Аквілані, Альберто Джилардіно, Хоакіна Санчеса, Алессандро Матрі і багатьох інших. Втім, в «Мілані» він пішов іншим шляхом. Скинувши баласт і перетворивши «блошиний ринок» на стабільний склад, випускаючи інших гравців лише через травми когось з стартових 11-ти.

Не слід переоцінювати цю перемогу і вважати, що вона символізує відродження «Гранде «Мілан» Ван Бастена, Гулліта, Райкарда, Шевченко, Індзагі, Нести, Ібрагімовича. Тим більше, що навколо нових китайських власників існує чимало сумнівів на тлі їх перших рішень і різних чуток навколо. Сьогодні «Мілан» не знаходиться на цьому шляху. Він скоріше на шляху дортмундської «Боруссії» другої декади століття, повсталої з попелу на місцевих вихованцях і вдалих придбаннях талантів суперників, які не помітили їх. А, хоча адже і це шлях «Мілана». «Мілана» Мальдіні, Барезі, Костакурти, Пірло, Зеєдорфа, Гаттузо. Аби лише гранди не перехопили Романьйолі, Доннарумму та інших. А вони вже загрожують. Монтелла вже говорить, що після вчорашньої перемоги для «Мілана» починається новий сезон, оскільки очікування зросли, і суперники тепер будуть дивитися на його команду по-іншому. Що ж, тим краще. Оскільки «Мілан» без великих очікувань і особливого погляду суперників - і не «Мілан» зовсім.

Леон Вургафт