- Артуре, ви крокували до стартового складу основної команди “Динамо Київ” протягом 16-ти років. Звідки у вас так багато терпіння, нервів та така відданість цьому клубу?
- По-перше, я народився та виріс у Києві, тому любив цей клуб ледве не з народження. Команда, в якій я граю, це не якийсь там “другосортний” клуб, це “Динамо» Київ. Люди мріють і працюють роками для того, щоб грати за цей клуб, тому легких шляхів не буває. Ну а без терпіння в нашій справі ніяк. Тут або терпиш і рухаєшся вперед, або не терпиш і йдеш кудись.
- 28 вересня ви вперше у своїй кар’єрі зіграли в ЛЧ проти турецького “Бешикташу”. Які були перші емоції, коли ви дізналися, що будете грати у старті в такому важливому матчі?
- Напевно, скоріш за все, були не емоції, а почуття відповідальності за результат і клуб. Представляти свій клуб на такому рівні - дуже сильний тиск. Тому почуття відповідальності зашкалювало. Старався підійти до цієї гри більш виважено в емоційному плані для того, щоб не піддаватися хвилюванню. З “холодною головою” намагався вийти на цю гру.
- Що сказав Сергій Станіславович і партнери по команді після цього матчу? Олександр Володимирович Шовковський ще не зібрався починати кар’єру тренера воротарів?
- Не знаю, що Шовковський думає про кар’єру тренера. А тренер та партнери по команді привітали з дебютом.
- Чи встигли ви вже зігратися з центральними захисниками? Кажуть, що голкіпери зазвичай краще спілкуються з захисниками, ніж з іншими гравцями, це дійсно так чи ні?
- Не знаю наскільки краще спілкуються… Просто вони ближче за всіх знаходяться до воротарів.
- А в житті захисники більше за інших спілкуються з голкіперами чи ні?
- Не можу сказати, що вони більше зі мною розмовляють за інших. Спілкування не залежить від амплуа.
- Обговорювали з Відою гол, пропущений від “Олександрії”?
- Так, ми говорили про це з ним.
- Що ви готові зробити, якщо “Динамо” вийде в плей-офф ЛЧ? Зможете підстригтися налисо, як Ярмоленко чи придумаєте щось цікавіше?
- Я не готовий приймати такі радикальні рішення. Якщо вийдемо, то не буду дуже сильно святкувати.
- А перефарбуватися в біло-синій колір?
- (Посміхається)
- Вам часто Олександр Шовковський допомагає чи підказує щось? Бо я, коли дивлюсь передматчеві розминки, спостерігаю як ви злагоджено працюєте з ним, наче з тренером.
- Ми зі всіма гравцями в гарних стосунках. Ми одна команда і результату досягаємо всі разом. Тому всі гравці працюють “в одному руслі”.
- Ви вчора першим підійшли до фанатського сектору “Динамо”. Які у вас взагалі відносини з фанатами?
- Зараз воні трохи напряжні через наші останні матчі, через певні обставини, певні причини. Але, повірте, ми всі їх любимо. Чим їх більше на стадіоні, тим нам легше грати. І їх підтримка реально нас заводить на гру.
- Чи обговорюєте ви усередині клубу відвідуванність матчів чемпіонату України?
- Звичайно, обговорюємо. Адже прикро, коли виходиш на матч і бачиш пусті трибуни. Це дуже велика різниця порівняно з тим, коли стадіон повний. Повний стадіон змушує рухатися вперед, не дивлячись на виснаженність.
- Два роки тому на відкритому тренуванні “Динамо” я з другом підходив до вас і ми трохи поговорили. Ми спитали у вас, коли будете грати в стартовому складі, а ви відповіли, що через пару років. Ваші слова вже матеріалізувалися. Що буде ще через два роки? Можливо, в “Барселоні” будеш грати?
- В “Динамо” хочу грати.
- Готові присвятити клубу всю кар’єру?
- Так, готовий всю кар’єру грати за “Динамо» Київ.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
