Про те, що скарга може бути подана, співробітника прес-служби «Динамо» Юрія Щербицького поінформував представник УЄФА Ендрю Скотт після виїзного матчу киян проти «Бенфіки» в Лісабоні. А сам Щербицький прокоментував ситуацію так: «Ми дотримуємося всіх регламентних норм УЄФА, надаючи каналу для спілкування всіх тих гравців, яких вони просять, а вже як кому спілкуватися з «Футболом», в регламенті не прописано».
Чому гравці «Динамо» так поводяться?
Корінь проблеми росте ще з кінцівки минулого сезону, коли в одній з аналітичних передач експерт каналів «Футбол 1/2» Сергій Морозов дозволив собі назвати гравця «Динамо» Андрія Ярмоленка «бидлом». Саме через це гравці та тренери киян спочатку відмовилися спілкуватися з каналом взагалі, а потім, щоб запобігти можливих санкцій, все ж стали приходити на інтерв'ю, але обмежувалися дуже короткими відповідями: «Так», «Ні» тощо.
Чи можуть в УЄФА покарати «Динамо»?
В регламенті Ліги чемпіонів дійсно прописано, що клуб має дозволяти офіційному бродкастеру країни (в нашому випадку – каналу «Футбол») брати інтерв'ю у певної кількості гравців до і після матчу. Але, як і зауважив пан Щербицький декількома абзацами вище, ніде не написано, якими саме мають бути ці бесіди з журналістами. Врешті решт, не всі футболісти красномовні і вже точно не всі гравці мають виходити до преси в гарному настрої – це персональна справа кожної людини, як їй ставитися до ЗМІ. Особливо – до ЗМІ, де ображають його партнера по команді.
Так що покарання саме за таку поведінку не буде. До того ж, як карати клуб за «сухість» відповідей футболістів? Хтось може придумати вид санкцій для таких випадків? Може з УЄФА будуть надсилати спеціальних людей, які оцінюватимуть артистичність футболістів під час інтерв’ю?
Чому дії «динамівців» – це не «дикість»
«Троллінг» представників преси, які тебе дратують, або образили раніше – нормальна практика для всіх цивілізованих країн. Навіть в США, де спортивне телебачення – це культ для всієї нації, журналістам можна відповідати, як завгодно, адже куди більшою цінністю для американців є право на власну свободу. В тому числі – свободу мови. Ось так одна з зірок НФЛ Маршоун Лінч давав інтерв'ю медіа після одного з конфліктів з представником ЗМІ. І ніхто його за таке не покарав.
А Криштіану Роналду, якщо пам’ятаєте, одного з журналістів під час Євро-2016 ледь не кинув в ставок разом з мікрофоном. Полетів «купатися» тільки мікрофон. Причина таких дій португальця, якщо не в курсі, персональна образа на канал, який представляє цей самий журналіст, де часто крутили неправдиву інформацію про футболіста.
Чим Морозов із своїм «бидлом» в ефірі кращий за брудні плітки?
Як каналу «Футбол» вийти з ситуації?
По-перше, було б непогано, якби експерт Морозов нарешті вибачився перед Ярмоленком за свої слова. Публічно, так само, як і сказав їх. По-друге, на каналі мають ввести певні правила для колективу щодо запобігання таких ситуацій в майбутньому. І це стосується не тільки прямих ефірів, але і діяльності журналістів в соцмережах. Адже той самий журналіст Ігор Бурбас, який хоче подати скаргу в УЄФА на київський клуб, надто вже часто на власній сторінці в соцмережі видавав «інформаційні бомби» про «Динамо», які не знаходили свого підтвердження. А це кидає тінь і на канал, де працює представник ЗМІ.
Звичайно, на «Футболі» можуть продовжувати розпалювати конфлікт і жалітися в УЄФА та інші інстанції, але, в першу чергу, варто переоцінити свою інформаційну політику і задуматися, чи варті тимчасові високі рейтинги після чергових гарячих слів Морозова чи Леоненка падіння рівня довіри до каналу. Он навіть в «Зорі», яка раніше була дружнім клубом до каналу, вже співпрацюють з іншим транслятором УПЛ, а також критикують інформаційну політику старого партнера. Це досить гучний дзвіночок.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
