«Спорт-Экспресс в Украине» розмірковує про те, які в ньому можуть з'явитися нові імена.
Це буде вже третій збір під керівництвом Андрія Миколайовича. На перший викликали незвично багато кандидатів (31, до яких одразу додалися ще двоє), що цілком резонно можна було пояснити бажанням тренера, який тільки приступив до самостійної роботи, познайомитися з гравцями, що встигли заявити про себе в перших турах чемпіонату країни, і порівняти їх із тими, що виїхали за рубіж.
Перед іграми з Туреччиною і Косово списковий склад, природно, був урізаний, але повернувся, непогано себе проявивши, списаний було перед Euro Артем Кравець.
І зараз чекаємо чогось цікавого. У кулуарах наш новий головний вже натякнув, що в збірній з'являться нові імена. Та ми й самі про те здогадувалися. Серед легіонерів їх, правда, немає - все та ж сімка «недоторканних».
Так що, наприклад, Андрію Тотовицькому, який пару раз потрапив у символічну збірну туру бельгійської ліги з «Кортрейком», і особливо Філіпу Будківському з російського «Анжі» навіть після двох кубкових м'ячів «Зеніту», щоб отримати виклик, потрібно не вистрілювати разово, а бути стабільно на висоті. Граючи в «Зорі» проти «МЮ», «Фейєноорда» і «Фенербахче», вони мали б більше шансів потрапити в збірну, але «Шахтар» вирішив так.
У ТИЛУ ВСЕ СПОКІЙНО
Стало бути, потенційних новачків шукаємо в нашому чемпіонаті, враховуючи, безумовно, реальну потребу в гравцях на тій чи іншій позиції. Покладемо, з воротарями у нас нічого нового очікувати не доводиться, раз знову запрошений Денис Бойко. Зрозуміло, що першим залишиться Андрій Пятов, а рокіровка двох Шевченків: Олексія замість Микити, припускаю, залишилася непоміченою доброю половиною уболівальників. Артур Рудько, який отримав безцінний досвід гри в Лізі чемпіонів, поки просто повинен потрапити на олівець.
Навряд чи варто очікувати появи у збірній абсолютно нових кандидатів на позиціях крайніх захисників. Ось повернення Миколи Морозюка та Євгена Макаренка, навіть при чималій кількості помилок в обороні в іграх за «Динамо», цілком ймовірне.
Артем Федецький в «чудовій сімці» легіонерів - мабуть, багато в чому данина поваги футболістові, сигнал тренерам його клубу, а також наслідок усвідомлення того, що Богдан Бутко поки всього лише другий вибір Паулу Фонсеки на місці правого захисника в «Шахтарі». Як і Морозюк у Сергія Реброва та Євген Опанасенко у Юрія Вернидуба.
У центрі чекаємо все того ж стандартного донецько-київського набору з Ярославом Ракицьким, який, сподіваюся, одужав. Так що навряд чи варто чекати якихось змін в обороні прямо зараз.
МІНУС ЯРМОЛЕНКО. І КОВАЛЕНКО?
Ось у середній лінії вони неминучі. У центрі три киянина здали, а Денис Гармаш і зовсім вилетів через травму. Не зовсім зрозуміло, коли зможе повноцінно тренуватися і донеччанин Віктор Коваленко, який не полетів з «Шахтарем» в Гент. Травмований і Андрій Ярмоленко. Кількісно це не особливо відчувається. На попередні два збори викликалося 17(!) півзахисників. Навіть відкинувши Ярмоленка з Гармашем і Безуса з Юрченком, яких точно не буде, виходить забагато. Але ось як із якістю?
У числі останніх тринадцяти виділяється потенційний дебютант Віктор Циганков, який, якщо знову не підведе здоров'я, просто зобов'язаний зіграти за збірну хоча б в одному з майбутніх двох матчів.
Хто ще? Перш за все, звертаємо увагу на лідерів. У минулі часи засилля легіонерів потрапляння українця в основний склад «Динамо» чи «Шахтаря» практично гарантувало виклик в збірну. Зараз це вже не зовсім так, особливо, щодо «Динамо», але в єврокубках задіяна ще й «Зоря», футболісти якої, зустрічаючись з клубами калібру Ліги чемпіонів (думається, що компанія у луганчан як мінімум не гірша за ту, де зібралися «Лестер», «Порту», «Брюгге» і «Копенгаген») ростуть на очах. Кандидатура Дмитра Гречишкіна, який вже притягувався до збірної, просто напрошується. Він, до речі, дебютував в її складі як раз в Одесі в березні 2013-го.
ПРОБЛЕМНА ЛІНІЯ
І, нарешті, напад, де просто-таки величезний простір для тренерсько-скаутської творчості. У матчі з Ісландією лінія атаки була у нас своєрідним «диким полем», де хто тільки не кочував: і Євген Коноплянка, і Коваленко, і Ярмоленко, і Олександр Зінченко. У другому таймі ще й Роман Зозуля відзначився.
В іграх з Туреччиною і Косово роль єдиного форварда була відведена Кравцю, і він з нею впорався. Знову-таки Зозуля на підміні - на певний час його вистачає, але посиленням атаки я б це не назвав. Але цього замало.
Ким же тоді посилювати? Пошкрябаємо по засіках, повернувшись для початку в недалеке минуле. Про Будківського вже згадали. Євгена Селезньова та Олександра Гладкого не пропонувати. Посміялися - і вистачить. Молоді нападники «Дніпра» Денис Баланюк і Артем Довбик після (або все-таки внаслідок?) першого виклику в збірну не блищать...
Існує, звичайно, оригінальний варіант, вдало випробуваний в «Шальке» Маркусом Вайнцирлем, з висуванням на вістря атаки Коноплянки, який відразу забив два м'ячі. Але там у німця для цього був кубковий матч, яким можна було і пожертвувати (не довелося, бо гельзенкірхенці обіграли «Нюрнберг»), а нам втрачати очки в грі з Фінляндією категорично протипоказано. Так що, не до експериментів.
Залишається гра з Сербією, але ось там-то і хотілося б подивитися як раз справжніх новачків. Їх, з одного боку, чимало (глянувши на список бомбардирів-українців легко виділиш шістку нападників), а з іншого - і не скажеш, що всі вони вже готові не те щоб відкрити двері в збірну ногою, а просто постукати. Не Джеймі Варді, словом...
Грай вони стабільно за «Динамо», «Шахтар» і ту ж «Зорю» не тільки в чемпіонаті, але і в єврокубках, - немає питань. А так - виникає відразу кілька «але». Одним просто практики не вистачає, іншим - досвіду гри на вищому рівні.
ШІСТКА ДЛЯ ВІСТРЯ
Шістку цю можна розбити на три групи. У першій - молоді таланти «Шахтаря» і «Динамо» Андрій Борячук і Артем Бєсєдін, які отримують все більше часу в основі, але поки не готові назвати себе гравцями «старту». На них, до речі, ще Олександр Головко в своїй новій молодіжці ставку робити буде.
У другій - нападники, що належать «Динамо», які переросли як молодіжний склад київського клубу, так і молодіжну збірну країни (цю просто за віком) Дмитро Хльобас та Роман Яремчук, помітні в складах «Ворскли» і «Олександрії». Але це вони тут помітні, а ось в іграх з хорватськими однолітками на далеких підступах до Ліги Європи нічим хорошим себе не проявили. Якби трапилось диво і вони грали б зараз у груповому турнірі ЛЄ, дорога в збірну могла б стати значно коротше.
Те ж можна сказати і про їхніх одноклубників Юрія Коломойця і Віталія Пономаря, які забили в цьому чемпіонаті 6 і 5 м'ячів відповідно. Так, звичайно, 26 років - той ще вік для дебюту в першій збірній. Але знову-таки згадаємо Варді. У 26 він тільки заграв по-справжньому. Не в прем'єр-лізі - в Чемпіоншипі! А в 24 ще бив м'ячі в національній лізі - на п'ятому рівні англійського футболу.
Так чому не спробувати? А молоді нехай заздрять...
Євген Бєлозьоров
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
