Матч проти збірної Фінляндії «охрестили» найгіршим для команди Андрія Шевченка в кваліфікаційній кампанії до чемпіонату світу 2018. Й дійсно, візуально гра українців справила не дуже приємне враження. Біля воріт Фінляндії було мало гостроти, натомість, суперник, з урахуванням невисокого (в порівнянні з передовиками нашої групи) командного класу, створив занадто багато моментів біля володінь Пятова.
Свій вплив на оцінку гри збірної України залишив і факт проведення підопічними Шевченка різних таймів. Якщо в першому в грі українців простежувалися швидкості, рух і динаміка, то в другому акценти змістилися в бік дій футболістів збірної Фінляндії.
А про що ж говорять цифри? За кількістю тактико-технічних дій збірна Україна в цьому поєдинку зіграла краще, аніж в поєдинках проти Туреччини та Ісландії (993 ТТД проти 955-ти та 967-ми відповідно). А найліпшим за цією характеристикою є матч проти збірної Косова – 1083 ТТД. Якщо говорити про кількість браку, то гра проти Косова є зразковою й тут – лише 18 відсотків. В матчі з Туреччиною 23 відсотки дій українців були невдалими; в матчах зі збірними Ісландії та Фінляндії відсоток браку рівний двадцяти.
Матч проти збірної Ісландії був домінантним для України з точки зору володіння м'ячем – підопічні Шевченка тримали в себе снаряд 64 відсотки ігрового часу. В зустрічах проти Туреччини та Косова пішло послаблення даного ігрового елементу – 54 та 58 відсотків відповідно. В поєдинку з фінами показник знову зріс і відповідав 60-ти відсоткам.
Тобто, стиль команди Андрія Шевченка простежується чітко – контроль м'яча і якомога більша кількість передач. Проте, контроль м'яча – далеко не запорука успіху. На чемпіонаті Європи 2016 в двох із трьох поєдинках українці також переважали суперника за цим показником (Польщу та Північну Ірландію, Німеччині – поступилися), але всі матчі програли.
В жодному з одинадцятьох матчів року збірна України не завдала по воротах суперника хоча б двадцяти ударів. Максимум – це дев'ятнадцять пострілів в поєдинку проти Кіпру. Сімнадцять разів українці пробивали по воротах поляків на Євро-2016, сімнадцять разів – по воротах турків в матчі відбору, шістнадцять разів – по воротах фінів. В решті поєдинків – п'ятнадцять або менше ударів в бік воріт.
Примітно, що в жодному з матчів Україна не завдала більше восьми ударів у площину воріт суперника. Тобто, зважаючи на високий відсоток володіння м'ячем, завершення атак підопічними Андрія Шевченка бажає бути ліпшим.
Показові характеристики: ісландці, володіючи м'ячем лише 36 відсотків ігрового часу, пробили по воротах українців рівно стільки ж, скільки по воротах ісландців пробили українці з 64-ма відсотками часу володіння м'ячем – 13/5 проти 13/5. Небагато програли нам турки: на три удари в бік воріт менше (в площину воріт – менше на два удари). Фіни пробили по наших воротах десять разів, в той час як українці по воротах фінів – шістнадцять разів. Зате різниця між кількістю точних ударів – мінімальна: чотири – в українців проти трьох – у фінів.
За показником загальної кількості передач, здійснених футболістами збірної України в матчах відбору до ЧС-2018, з картини вибивається поєдинок проти турків. В ньому українці перепасовувалися найменше – 427 передач, в той час як в трьох інших поєдинках цей показник знаходиться на рівні приблизно 550-ти передач. Відсоток точності найнижчий також в грі з турками – лише 83%. В трьох інших матчах – 89-90%.
Цікаво, що турки й ісландці здійснили в матчах майже вдвічі менше передач, аніж українці (264 і 238 передач відповідно). Відсоток точності не перевищує 80-ти. У косоварів і фінів з цією характеристикою – трохи краще. Обидві команди в матчах проти збірної України здійснили близько 315-320 передач (це все одно суттєво менше, аніж кількість пасів між українцями) з відсотком точності 82 і 84 відповідно.
Доцільно підтвердити цифрами ще один нюанс, який виокремлює головний тренер збірної України – середній вік команди. Починаючи з 09.10.2015 (матч проти Македонії) і до старту поточної кваліфікаційної кампанії, показник не опускався нижче 27-ми з половиною років (максимальний – 29,4 в матчі проти збірної Кіпру). Натомість, в трьох стартових поєдинках відбору до ЧС-2018 середній вік гравців збірної України складав 25,5 років. Лише в матчі проти фінів цей показник трохи зріс – до 26-ти років.
З 37-ми футболістів, яких тренерський штаб Шевченка викликав під знамена збірної України, 18 – 25-ти років або молодші. З них четверо (Коваленко, Зінченко, Соболь і Бутко) – гравці основного складу. Для ротації використовувалися Ордець, Петряк і Караваєв. Нарешті, за каденції Шевченка вже встигли дебютувати у збірній троє молодих футболістів – Соболь, Циганков і Шахов (Євгенові 30-го листопада виповниться 26).
Дійсно, в Україні будується нова збірна. Збірна, яка повинна грати в привабливий для вболівальника футбол і яка повинна жити не лише теперішнім днем, а й майбутнім. Процес перебудови – помітний. Питання лише в тому, чи вдасться в підсумку отримати той проект, який вималюваний «на папері».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
