Скрутні часи
Свого футбольного максимуму серби досягли у складі вже неіснуючої держави Югославії. «Золото» Олімпіади-1960, 4-те місце на чемпіонаті світу-1962, вихід у фінал Євро 1960 та 1968 років – це історія, яку вони ділять разом із хорватами, словенцями, боснійцями, македонцями та чорногорцями. На початку 90-х велика Югославія почала дробитися – залежні країни одна за одною ставали суверенними. Здебільшого, через кров і масові жертви – режим президента Слободана Мілошевіча неохоче відпускав вчорашніх співвітчизників у вільне плавання.
Востаннє на великому форумі збірна Сербії промайнула у 2010-му. Щоправда, чемпіонат світу у ПАР для неї дуже швидко закінчився. Команда Радоміра Антіча поступилася Гані (0:1) та Австралії (1:2), а сенсаційна перемога над Німеччиною у другому турі (1:0) не дозволила уникнути останнього місця у своїй групі.
У збірній Сербії настали скрутні часи. Команді не вдалося подолати жоден із трьох відбіркових циклів на чемпіонати світу та Європи. Тренери змінювалися, як несвіжі гетри: Петровіч, Чурчіч, Міхайловіч, Друловіч і навіть Дік Адвокат. До слова, голландського спеціаліста вистачило лише на три матчі: дві нічиї та одна поразка – і «Маленький генерал» став безробітним.
«У нас вистачає хороших футболістів, але збірна вже багато років грає невдало, – розповідав нещодавно екс-захисник «Карпат» Іван Мілошевіч. – Постійно чогось бракує. Зараз змінили тренера, прийшов Славолюб Муслін, який колись очолював донецький «Металург». Можливо, щось зміниться на краще. У нього є авторитет – це те, що потрібно для наших гравців. Бо наразі дивишся на гру Сербії, і не бачиш, що збірники б'ються за честь держави. Вболівальники злі на свою збірну».
Прогрес
Схоже, ходіння по муках для сербів завершується. Команда досить впевнено розпочала відбір на ЧС-2018 і зараз посідає у групі D другу сходинку, поступаючись лише збірній Ірландії. У Сербії аналогічні показники, що й в України – 2 перемоги та 2 нічиї, і навіть однакова різниця забитих-пропущених, що становить «плюс 4». Щоправда, підопічні Мусліна забили 9 голів, що на 2 більше, ніж в активі українців. Найнебезпечнішими у цій команді є Душан Тадіч із «Саутгемптона» та Александар Мітровіч із «Ньюкасла». Обоє оформили вже по 3 м'ячі у новому відборі. Однак Тадіча ми в Харкові, найімовірніше, не побачимо – хавбеку зламали ніс у матчі проти Уельсу.
Сприятливою для балканців є ще й форма їх прямих конкурентів. Уельс та Австрія почуваються дуже некомфортно після чемпіонату Європи у Франції. Валлійці у чотирьох турах тричі зіграли внічию (зокрема із Сербією на своєму полі – 1:1), натомість Австрія програла вже два матчі (один із них Сербії – 2:3) і посідає лише 4-ту сходинку.
Тренер
Отож, Славолюб Муслін. Уродженець Белграда має подвійне громадянство – сербське і французьке. Спеціалісту 63 роки, а за плечима – багатюща кар’єра. У 60-80-х роках Муслін виступав на позиції захисника у багатьох відомих клубах Югославії та Франції, серед яких виділяються «Црвена Звезда» та «Лілль». Відзначався дуже високою результативністю – у його доробку близько ста забитих м’ячів. Тричі брав чемпіонський титул із «Црвеною Звездою», а у 1979-му зіграв у фіналі Кубка УЄФА, де югославський клуб за сумою двох матчів поступився менхенглабахській «Борусії».
Тренерську кар’єру розпочав наприкінці 80-х. Зараз у послужному списку Славолюба Мусліна – майже два десятки команд, які він очолював. Вражає і географія. Спеціаліст працював у Білорусі, Франції, Росії, Бельгії, Болгарії, Марокко, а у 2004-2005 роках очолював донецький «Металург». До кінця сезону він в Україні не допрацював, покерувавши лише у 17 матчах, але, тим не менше, «металурги» взяли «бронзу» Вищої ліги.
«Мій план був розрахований на два роки, – бідкався Муслін, якого керівництво «Метадона» несподівано відправило у відставку. – Перший сезон створювалася команда, яка б наступного року почала боротьбу за перші місця. У цьому наші погляди з керівництвом клубу розійшлися, тому довелося приймати таке рішення. Все йшло добре, команда грала в атакувальному стилі, перемагала, проте така вона - тренерська доля. Ніколи не знаєш, що буде».
Збірну Сербії Муслін очолив у квітні цього року, прийшовши на заміну Радовану Чурчічу, який з 11 матчів на посту наставника національної команди програв 6. Занадто багато, навіть для посередньої команди. Взявшись до роботи, як слід, Муслін у короткі терміни досягнув із Сербією прогресу. Це виявляється у грі, результаті і рейтингу ФІФА, де балканці піднялися на 43 місце.
Капітан
Браніслав Івановіч – це досвід, помножений на високий клас. Оборонцеві «Челсі» скоро виповниться 33 роки, його кар’єра потихеньку хилиться до заходу. Грати, як Паоло Мальдіні, він в силу різних обставин не зможе. Тому дуже щирим є прагнення Івановіча наостанок поїхати на великий футбольний форум, яким буде чемпіонат світу-2018.
Браніслав із надзвичайним азартом розпочав відбірну кампанію, і навіть відзначився голом у ворота збірної Молдови, посприявши легкій виїзній перемозі своєї команди – 3:0. З приходом Антоніо Конте в «Челсі» сербський ветеран втратив тверде місце в основному складі команди, тим не менше його третій чемпіонський титул в АПЛ – дуже і дуже реальний. А тоді, після закінчення сезону, можна й змінити прописку. Івановічем активно цікавиться «Марсель». Завершення ігрової кар’єри вимальовується дуже інтригуючим.
Команда
Першочерговий варіант заявки на матч проти України, оголошений Славолюбом Мусліним, мав такий вигляд…
Голкіпери: Владімір Стойковіч («Ноттінгем Форест», Англія), Предраг Райковіч («Маккабі» Т-А, Ізраїль), Александар Йовановіч («Орхус», Данія).
Захисники: Браніслав Івановіч («Челсі», Англія), Матія Настасіч («Шальке», Німеччина), Ягош Вуковіч («Коньяспор», Туреччина), Стефан Мітровіч («Гент», Бельгія), Нікола Максімовіч («Наполі», Італія), Александар Коларов («Манчестер Сіті», Англія), Антоніо Рукавіна («Вільяреал», Іспанія), Александар Ігневскі («Фрайбург», Німеччина), Філіп Младеновіч («Кельн», Німеччина), Душко Тошіч («Бешикташ», Туреччина).
Півзахисники: Неманья Матіч («Челсі», Англія), Неманья Гудель («Аякс», Голландія), Любомір Фейса («Бенфіка», Португалія), Лука Мілівоєвіч («Олімпіакос», Греція), Неманья Радо («Сельта», Іспанія), Душан Тадіч («Саутгемптон», Англія), Зоран Тошіч (ЦСКА, Росія), Лазар Марковіч («Спортинг», Португалія), Філіп Костіч («Гамбург», Німеччина).
Нападники: Александер Катаї («Алавес», Іспанія), Александар Мітровіч («Ньюкасл», Англія), Андрія Павловіч («Копенгаген», Данія), Александар Пешіч («Аталанта», Італія).
Тепер із цього списку потрібно викреслити чотирьох виконавців: голкіпера Стойковіча, центрбека Настасіча і хавбеків Тадіча та Костіча. «Стойковіч отримав пошкодження плеча, – уточнив Муслін. – Щодо Настасіча, то представники «Шальке» попросили не задіювати його в цьому поєдинку і ми пішли назустріч».
Історія
Вперше Україна і тоді ще Югославія зустрілися на товариському турнірі у Москві. Це був травень 2002-го, голи Попова і Мусолітіна гарантували нам комфортну перемогу – 2:0. Через три роки українцям протистояла вже Сербія і Чорногорія, проте це не стало на заваді голам Реброва і Назаренка, на які відповів лише Матея Кежман – 2:1.
У березні 2008-го «синьо-жовті» знову вистрелили «дуплетом» – 2:0, голами розписалися Шевченко та Назаренко. А через рік все той же Назаренко (істинний нічний кошмар для сербів) забив єдиний гол у спарингу на Кіпрі.
Тож у підсумку – 4 матчі (усі – товариські), 4 перемоги. За м’ячами – 7:1 на нашу користь. Потрібно продовжити цю позитивну серію.
Саппорт
12 жовтня 2010 року. Генуя. Відбірковий матч Євро-2012, Італія приймає Сербію. На 7-ій хвилині поєдинок зупиняють через абсолютно неадекватну та агресивну поведінку сербських фанатів. Свистка про відновлення матчу вже не пролунає. Сербії через її «12 гравця» впаяють технічну поразку 0:3.
14 жовтня 2014 року. Белград. Відбірковий матч Євро-2016. Сербія – Албанія. На 42-ій хвилині над полем завис безпілотник, до якого кріпився стяг із символікою албанських націоналістів. Між футболістами обох команд спалахнула сутичка, куди, звісно ж, одразу підтягнулися сербські хулігани. Гравці поспішно сховалися у підтрибунних приміщеннях. Про футбол не могло бути й мови. Обидві команди не дорахувалися трьох очок.
Сербія – одна з країн, де фан-рух має величезний вплив на життєдіяльність команд. Описані вище епізоди – лише мізерна частина випадків, коли сербські траблмейкери вирішували свої проблеми, забивши на інтереси улюблених команд.
Головні клуби країни – «Црвена Звезда» і «Партизан» - кілька разів на рік проводять між собою Вечіті дербі, на якому працюють безпрецедентно великі сили поліції. Ненависть між командами, а також їх головними фанатськими фірмами «Деліє» та «Гробарі» зашкалює. Якщо траблмейкерам із конкуруючих таборів вдається дотягнутися до горлянок одні одних, бій відбувається без жодних правил fair play. Тут ніхто не зважає на можливий дисбаланс сил і добиває опонента всіма можливими підручними засобами. Кров ллється рікою.
Так склалося історично, що сербів магнітом притягує дружба із росіянами. Бригади «Црвени Звезди», наприклад, відомі своїми тісними зв’язками із фанатами московського “Спартака». Зважаючи на всі політичні нюанси, гра проти України, та ще й у Харкові, неподалік кордону з Росією та Донбасом, ризикує перерости у провокації. В такому випадку поєдинок втратить свій товариський статус.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
