- Яка ЛЧ вам більш пам'ятна: коли «Спартак» обігравали і ви грали всі матчі або коли рвали «Барселону», але ви виходили на заміни?
- Однозначно - коли терзали «Барселону». Ми були більш зрілою командою. У 1994-му майже для всіх - Шовковського, Ващука, Шевченка, Косовського, Реброва - Ліга чемпіонів була першою.
- Після матчу зі «Спартаком» ви раділи нарівні з усіма або переживали через незабитий пенальті Тяпушкіну?
- Переживав, але почуття перемоги все одно перевищило розчарування. Перемога красива, вольова, тому локальні невдачі відходили на другий план.
- Новенький «Ауді» дістався Леоненку, а не вам. До речі, цей епізод з 11-метровим характеризує Леоненка як нежадібні людину, чи не так?
- Леоненко точно жадібним не був! Навпаки - душа будь-якої компанії. Він ніколи і нікому не дозволяв платити в компанії. У всіх посиденьках він сам розплачувався. А в тому матчі він погано себе почував, болів голеностоп, тому і попросив мене виконати пенальті.
- У першій половині 90-х Леоненко тричі визнавався кращим гравцем чемпіонату України. Він на голову був вищий за всіх?
- Я це і зараз з усією відповідальністю можу заявити. Такого таланту в Україні до Шевченка і після не було! Ось тільки Вітя не розкрився до кінця. Чемпіонат України представляв собою жалюгідне видовище. На жаль, ми не змогли подивитися на нього в якомусь топ-чемпіонаті. Не сумніваюся, що він міг зайти дуже і дуже далеко. Потенціал у нього був набагато вище, ніж він його використав, - цитує Михайленка Sport.ua із посиланням на журнал «Футбол».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
