До матчу першого туру групового турніру Ліги Чемпіонів сезону 2016/17 у Києві «Наполі» підійшов «Феррарі», який лише потребує деякий час для розгону. Наприкінці вересня підопічних Мауріціо Саррі вже вважали найяскравішою командою Італії і однією з найяскравіших в Європі. Однак першокласний водій виявився посереднім механіком, відмовляючись від змін масла, доливання води, зміни зношених деталей, та ще й сперечаючись з власником авто. Тож після шести перемог і двох нічиїх у восьми перших матчах сезону 2016/17 (з різницею м'ячів 20-8) з початку жовтня здобуті лише три перемоги і дві нічиї у дев'яти наступних з різницею м'ячів 13-12. А загалом порівняно з попереднім сезоном «Наполі» забив приблизно стільки ж за той же період часу. А ось пропустив майже вдвічі більше. І хто нині пам'ятає, що «Партенопеї» мали можливість встановити рекорд, забезпечивши вихід з групи вже після третього туру? Нині для продовження боротьби за цей самий вихід до шостого вони просто зобов'язані перемагати «Динамо».
Зламана вісь
Причини кризи «Наполі» лежать на поверхні, а аж ніяк не в нетрях статистики. Рівень ТТД в атаці і в обороні (в тому числі і забиті голи за той же період часу) залишився минулорічним. «Наполі» як був першим за володінням м'ячем і точністю передач, другим за дозволеними ударами по воротах Рейни і другим знизу за виконаними фолами, так і залишився. А якщо порівняти дев'ять останніх матчів цього сезону з восьми першими? Зниження кількості ударів по воротах і в площину в середньому на один за матч? Ні, не показник. Збільшення відсотка володіння м'ячем і кількості втрат на в середньому 3.5 за матч? Але і це лише наслідок, а не причина.
Наслідок чого? Втрати центральної вісі команди. На початку жовтня захисник Рауль Альбіоль, центрфорвард Аркадіуш Мілік і останній опорник Жоржиньо вибули. Двоє перших через травму, останній - через втрату форми.
І кожна з цих втрат були болючою. У командах на кшталт «Наполі», що грають в вертикальний футбол з постійною зміною місць мобільними хавбеками і швидким звільненням від м'яча, зазвичай не може бути півзахисників-бомбардирів. Тому дортмундській «Боруссії», «Ліверпулю», «Наполі», «Севільї» потрібен свій Роберт Левандовскі, П'єр-Емерік Обамеянг, Кевін Гамейро, Гонсало Ігуаїн, Аркадіуш Мілік. Саме до них надходять всі м'ячі, перетворюючись в десятки голів. Той же Мілік спочатку настільки не вписувався в командну гру, що Саррі навіть хотів спробувати схему з фальшивою дев'яткою. Однак в підсумку м'яч просто вдало влучав в нього. А ані другий форвард Маноло Габбьядіні, ані «фальшивий» Дріс Мертенс так «підставлятися» під м'яч не здатні. Їм, щоб забити, потрібен не один дотик, а кілька. Саме тому «Наполі» продовжує добре грати до штрафного майданчика, однак численні створювані моменти не використовуються. Плюс команда втратила Мертенса-вінгера, який блискуче почав сезон, а його наступник Лоренцо Інсіньє з лютого і до матчу проти «Удінезе» минулої суботи (дубль) забив лише одного разу, та й тоді з пенальті.
Є проблеми і в центрі поля. Жоржиньо зазвичай отримує м'ячі від захисників і роздає по 90-100 передач за матч. Однак останнім часом системоутворюючий минулого сезону гравець в поганій формі і грає без настрою. Через це та свою фізичну слабкість пропускаючи чимало атак суперника крізь центр поля. Саррі вперто не бажав відмовлятися від власного стилю. Але в підсумку був змушений випустити замість нього 19-річного Амаду Діавара, фізично міцного, працьовитого, але набагато менш швидкого і технічного. Тож займатися розпасуванням замість Жоржиньо довелося здебільшого Мареку Хамшіку. Який через це залишається далеко від воріт і просто не встигає в атаці. Завдяки більш різким (хоча і рідкісним) підключенням і націленості на ворота словак забив вже половину того, що забив минулого сезону. А ось асистів (для яких слід чимало пасувати у НЕБЕЗПЕЧНИХ зонах) у нього поки лише два. Та й втома від такої праці і постійного місця на полі накопичується, проявляючись у неточних ударах і повільності.
До речі, про втому. Головні недоліки системних тренерів - це відверта нелюбов до ротації і відсутність тактичного «Плану Б». Скудетто попереднього сезону «Наполі» програв через те, що Саррі задіював практично лише 14 гравців. Влітку тренер отримав посилення. Але, можливо, в його словах «я не з тих, хто нав'язує свій вибір в трансферній стратегії» і полягає проблема. Адже в підсумку виходить, що нав'язали йому, та ще й із запізненням. Саррі постійно повторював, що Діавара, Максімовіч, Джаккеріні, Зелінські все ще не зрозуміли його ігрові принципи і тому ще не готові. А потім просто сміявся або нервував у відповідь на питання про ротації. І в підсумку не здатний в 31-річному віці грати постійно по два матчі на тиждень Альбіоль просто травмувався, а решта смертельно втомилися - Хамшік, вінгери, крайні захисники. Тренер говорив про «ментальну втому» Ельсейда Хюсая, не розуміючи, що і її причина - брак відпочинку.
Південний характер або нерви?
Так, Альбіоль повільний і не надто технічний. Проте його психологічній стійкості, досвіду, лідерським якостям, налаштованості на боротьбу і зіграності з Каліду Кулібалі просто немає ціни. І заміни. Незграбність, флегматичність, слабенька гра ногами придбаного за 25 мільйонів євро Неманьї Максімовіча змусила Саррі витягнути з нафталіну вже начебто списаного з клубу Влада Кірікеша. І більш рухливий і технічний румун набагато краще взаємодіє з Кулібалі. Та все одно то Каліду грубо помилиться (проти «Роми»), то Гулям виб'є м'яч на суперника (проти «Ювентуса»), то Жоржиньо віддасть «асист» гравцеві «Бешикташа»... І всі ці матчі «Партенопеї» програли.
А може, вся справа в нервовій атмосфері в команді? Так, «Наполі» особливий колоритний клуб, який не знає спокою. А президент Ауреліо Де Лаурентіс постійно сварився з тренерами, але продовжував продуктивно працювати з усіма. Втім, здається, що на цей раз нервів і скандалів забагато. Вимоги підвищення зарплатні Інсіньє аж до конфлікту з клубом і бажання піти Жоржиньо. Рішення Саррі не приходити на прес-конференції до гостьових матчів. Злість Маноло Габбьядіні через власні невдачі і злість в клубі через його червону картку проти «Кротоне» з чутками про те, що форварда вже списали. Заклики тренера до незадоволеного заміною проти «Ювентуса» Інсіньє «стулити пельку».
«Кікбоксинг» Саррі проти пляшок з водою і лави запасних у матчі проти «Лаціо». А головне - постійні сперечання тренера і президента за допомогою преси з приводу тактики, ротації, провини арбітрів в невдачах команди. Є навіть чутки про те, що вони взагалі особисто майже не спілкуються. І про звільнення Мауріціо наприкінці сезону... У такій нездоровій атмосфері жодний «південний темперамент» не витримає і «неаполітанський колорит» не допоможе.
Тож у «Динамо» сьогодні є шанси? Адже цей «Наполі» дуже часто «засинає» під час матчів, особливо на початку таймів. В суботу «Удінезе» у першому таймі продемонстрував, як можна зупинити віце-чемпіона Італії - щільна оборона БЕЗ високого пресингу, перекриття флангів, повільний темп і особлива увага до Хамшіка. Тим більше, що і позиція Саррі («Наполі» народився заново проти «Удінезе»? Та ми й не вмирали! Нас лише підводила реалізація!»), не прискорить працю над помилками. Втім, й «Динамо» протягом останніх двох місяців пройшло свій шлях вниз. А в другому таймі в Удіне грав вже майже «вересневий» «Наполі» - фірмові комбінації, зміна місць, впевнене володіння м'ячем. Якщо Інсіньє так рухатиметься без м'яча аж до позиції центрфорварда, якщо Хамшік частіше йтиме вперед, якщо флангові захисники знову почнуть сміливо та швидко атакувати - мало хто буде здатний зупинити цю команду.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
