Артур Рудько – то, мабуть, найяскравіше уособлення процесу перебудови, який триває в київському «Динамо». Пробитися до основи київського клубу Артурові – все одно, що розраховувати злітати до космосу. Так, принаймні, здавалося, - зважаючи на командну конкуренцію і рівень гри, який раніше демонстрував Рудько.
Але потім тренери «Динамо» різко прозріли щодо неготовності Олександра Шовковського. А ще раніше з радарів зник Олександр Рибка. Максим Коваль так і не дозрів до статусу гравця основного складу. Тому ставку вирішили зробити на однолітка Максима Артура Рудька.
З 2008-го по 2012-й роки Артур лише лічені рази зіграв за команду U-21. В сезоні 2014/15 став основним воротарем дублюючого колективу, а половину сезону 2015/16 провів в оренді в ужгородській «Говерлі». Провів не на видатному рівні. Півроку стабільно виходив в основі, але окремі матчі якщо не провалював – то проводив досить слабко, привозячи загрозу на власні ворота. Але того ж сезону, - 2015/16, - в березні місяці, - Артур дебютував за основну команду «Динамо», відстоявши кубковий матч проти «Олександрії». До завершення футбольного року був ще поєдинок проти «Металіста»… А вже в сезоні 2016/17 Рудько основним у «Динамо» став з осені.
Якщо відверто, то Рудько досі сприймався як «випадковий пасажир» у складі київського «Динамо». Хлопець, звісно, старався добре виконувати сою роботу, але нічого особливого в грі не демонстрував. І, відповідно, шаною і повагою серед вболівальників не користувався. Цілком можливо, переломним в цьому плані стане матч Ліги чемпіонів проти «Наполі».
«Динамо» провалило гру в атаці, але у захисті відіграло не найгірше. Завдяки, в першу чергу, виваженій грі Віди та Хачеріді, а також доволі стриманій тактиці, яку на матч обрав тренерський штаб. Ще один фактор – то не надто потужна гра суперника, який, очевидно, переживає не найкращі часи. Та навіть за таких умов Рудькові довелося чимало попрацювати. І попрацював він без помарок. Простенькі удари від Інсіньє та Мертенса Рудько, як і годиться, брав без будь-яких проблем. Зі складними пострілами на кшталт того, який завдав Гамшик в другому таймі, теж впорався. Тобто, як воротар зробив від себе все залежне для того, аби команда зберегла шанси на продовження боротьби.
А те, що не вийшло в атаці, - це вже зовсім інша тема. Тема, в якій Артур Рудько не фігуруватиме. Сучасне «Динамо» – це, схоже, нива з пшеницею і кукілем. І найперше, що варто зробити – це очистити добрі стебла від бур'яну. А вже далі думати про збір урожаю.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
