1) Капітанський дух
Джеррард відіграв 473 матчі у якості капітана «Ліверпуля», що є абсолютним рекордом клубу. Він взагалі уособлює собою постать лідера у футболі. Його постійний запал і готовність боротися на кожному клаптику поля, бійцівські якості, височенний рівень самовіддачі і бажання у кожній грі показувати все, на що ти здатен – саме це є взірцевими рисами, які повинен мати капітан.
Він був усюди на футбольному полі, був справжнім півзахисником «box-to-box», встигаючи допомагати обороні, атаці і фланговим гравцям. Але при цьому здавалось, що він ще й одночасно перебуває біля кожного футболіста своєї команди, підбадьорюючи того і мотивуючи показувати максимум, на який він здатен. Наявність Джеррарда на полі з капітанською пов’язкою – це ніби ще до матчу »+10» очок до командного духу і витривалості. Він – саме той партнер по команді, який робив кращим усіх, хто опинявся з ним по одну сторону барикад.
І як же не згадати про величний фінал Ліги чемпіонів у Стамбулі в 2005-му, коли «Ліверпуль», гру якого з капітанською пов’язкою вів Джеррард, зумів відігратися з 0:3 після першого тайму. І саме Стівен забив перший гол того історичного камбеку. Відразу після того, як побачив м’яч у сітці воріт, він побіг до центру поля, жестами заводячи партнерів і вболівальників.
За наступні 6 хвилин мерсисайдці забили ще двічі. Ніколи не здаватися – здається, саме з таким генетичним кодом на цю планету прийшов Стіві Джі.
2) Вірність
За 16,5 років у «Ліверпулі» Стівен відіграв за клуб 710 матчів, що є третім найбільшим результатом в історії клубу. Більше ігор лише у Іана Каллагана (857) та Джеймі Каррагера (737). Та ститистика не розкаже нічого про внутрішні мотиви, переживання і емоції, про те, що для Джеррарда означало грати у червоній футболці «Ліверпуля».
У передмові до своєї автобіографії Стівен Джеррард розповів про те, що ним рухає зсередини і для кого він грає в першу чергу:
«Кожен раз, коли я під'їжджаю до «Енфілда», то зменшую хід, порівнявшись з Воротами Шенклі. Мій погляд затримується на меморіалі жертвам «Хіллсборо». Я бачу все те, що залишено поряд з ним на згадку про 96 вболівальників «Ліверпуля», які так і не повернулися додому з кубкового півфіналу у 1989-му...
Одне ім'я притягує мій погляд. Джон-Пол Гілхулі, 10 років – наймолодший із тих, хто не повернувся з Шеффілда. Вболівальник, який загинув, слідуючи за улюбленою командою. Хлопчик, чиє життя обірвалося, практично не розпочавшись. Я знав Джона-Пола. Це мій двоюрідний брат. Холод біжить у мене по спині. Кожен раз я не забуваю перехреститися і їду далі...
Ми і не знали, що Джон-Пол вирушив на гру. Він постійно ходив на «Енфілд», але поїздка на півфінал Кубку була особливим подарунком. Мама Джона-Пола Джекі змогла дістати квиток на матч. Вона знала, як багато значила для її сина можливість подивитися на його героїв в такому важливому поєдинку. Тільки Джон-Пол так і не повернувся додому. Так і не повернувся з футбольного матчу. Ці слова переслідують мене все життя...
«Хіллсборо» не повинно ніколи повторитися. Ніхто не повинен розлучитися з життям або втратити близьку людину на футбольному матчі. Кожен раз, коли я бачу ім'я Джона-Пола, вибите на холодному мармурі, мене переповнюють печаль і гнів. Я ніколи раніше в цьому не зізнавався, але це так: я граю заради Джона-Пола».
Після слів самого Джеррарда важко щось додати. Він не міг вчинити інакше, ніж віддати «Ліверпулю» всього себе. Хоча Стівен упродовж кар’єри і мав чудові пропозиції від «Челсі» та «Мілану».
Карло Анчелотті говорив наступне:
«Ми намагались його підписати. Я хотів, щоб у моєму «Мілані» він склав пару у центрі з Андреа Пірло, це була б фантастична зв’язка. Але трансфер був неможливим, тому що Джеррард був тісно пов’язаний з «Ліверпулем». Ми зв'язувалися з ним, але вмовити його було нереально».
Стівен міг опинитися і в «Реалі». Зідан розповідав, що у 2004 році переконував Флорентіно Переса, що хотів би бачити Джеррарда у команді. «Реал» зробив пропозицію, проте Стівен відповів відмовою, на що Зізу відреагував так:
«Мало хто з гравців здатен відмовити «Реалу», і тому його відданість «Ліверпулю» заслуговує на повагу».
Джеррард зізнавався, що після того, як зіграв останній матч за «Ліверпуль» у травні 2015-го, мав пропозиції від різних європейських клубів (зокрема, від «Тоттенхема» і ПСЖ). Але обрав «Лос-Анджелес Гелаксі», розповівши про мотивацію цього рішення:
«Я не хотів грати проти «Ліверпуля». Хотілось уникнути можливості зіграти проти «Ліверпуля» в єврокубках».
Мабуть найкраща цитата Стівена Джеррарда, в ній – весь він:
«Коли я буду помирати, не везіть мене у лікарню. Відвезіть мене на «Енфілд». Я там народився, там і помру».
Джеррард виходить на прощальну промову після останнього матчу за «Ліверпуль»
3) Зразковий професіоналізм
Людина, яка саме себе зробила, як полюбляють говорити англійці («self-made person») – це влучний вислів, який якнайкраще характеризує Стівена Джеррарда. Йому нелегко давався шлях до дорослого футболу, і успіх прийшов далеко не відразу. Ще коли він був юнаком, його жодного разу не викликали у збірну школярів Англії, що дуже засмутило молодого футболіста. Але це ж і загартовувало його перед подальшими звершеннями.
Він дебютював за «Ліверпуль» у 18-річному віці 29-го листопада 1998 року проти «Блекберна». А вже через 2 роки дебютував у збірній Англії на наступний день після свого 20-го Дня народження. Цікаво, що сталось це у матчі проти України, в якому англійці на «Вемблі» перемогли 2:0. Кар’єра Стівена стрімко розвивалась, але він ніколи не зменшував вимог до себе, що допомогло йому стати одним з найкращих у світі на своїй позиції. Професійне ставлення до себе, працелюбність і відсутність серйозних скандалів, в якій б потрапляв Стіві Джі, упродовж всієї кар’єри стали запорукою його успіху.
Джеррард в дебютному матчі за «Ліверпуль»
«Приклад рішучості і любові до футбола Джеррарда повинен надихати нове покоління футболістів», – так відреагував на завершення кар’єри Стівена його екс-одноклубник Джібріль Сіссе.
4) Повага від партнерів, тренерів і суперників
Стівена Джеррарда завжди поважали не лише одноклубники, але й вороги у футбольному світі. Він – один з тих унікальних футболістів, до яких по-особливому ставляться всі, незалежно від клубної приналежності. Визнання від суперників дорого вартує, тому надамо їм слово.
«Він безсумнівно є одним із найкращих півзахисників у світі», – Карло Анчелотті.
«Я мушу сказати, що Стівен Джеррард найбільше вплинув на мою кар’єру. Я дивився на нього, коли був молодший, а потім грав і тренувався з ним щодня – це має величезне значення для мене», – Джордан Хендерсон.
«Він став найвпливовішим гравцем в Англії, немає жодних сумнівів. Не те, щоб Вієйра не вистачало чогось, але Джеррард робить більше», – сер Алекс Фергюсон.
«Я думаю, що він на одному рівні з Пірло. Бачення поля, техніка, а крім того і фізична міць. Стіві може робити будь-що. У майбутньому буде дуже складно знайти такого гравця, як він», – Маріо Балотеллі.
«Я люблю якості Джеррарда, як гравця і лідера. Технічно і тактично він найкращий», – Гус Хіддінк.
Кака:
«Я великий шанувальник Стівена Джеррарда, у нього серце лева. Він гравець, якого я хотів би мати у своїй команді».
«Я ніколи не бачив такого повноцінного півзахисника, як він», – Клаудіо Маркізіо.
«За те, що він демонструє на полі, він є одним з найвеличніших», – Роналдінью.
«Стівен Джеррард був просто неймовірним сьогодні. У роздягальні ми просто жартували, що одного разу нам здалося, ніби він сам замикає свої ж подачі у штрафний», – Гарет Саутгейт.
«Стівен Джеррард – найкращий гравець, з яким я коли-небудь грав», – Луїс Суарес.
Франческо Тотті:
«Стівен Джеррард буде капітаном моєї символічної збірної світу».
«Я чув, що Алекс Фергюсон сказав, що він кращий за мене. Мабуть, він має рацію», – Патрік Вієйра.
«На своєму піку він був найкращим гравцем у світі. Якщо у вас немає такого гравця, як Стівен Джеррард, який є справжінм двигуном, це може вплинути на всю команду», – Зінедін Зідан.
«Він, без сумніву, найкращий гравець, з яким я будь-коли грав, він має все. У «Ліверпулі» він незамінний», – Фернандо Торрес.
Жозе Моурінью:
«Він – історичний гравець для «Ліверпуля», для всієї Прем'єр-ліги. Це той суперник, якого я завжди поважав і яким захоплювався».
5) Неймовірні дальні удари
Назибивав за кар’єру в «Ліверпулі» Джераррд достатньо, ставши 5-м найкращим бомбардиром в історії клубу з 186 голами. Але найбільш пам’ятними є його голи, забиті після дальніх ударів, сила і точність яких часто змушувала воротарів бути безсилими. Наприклад, так Стіві Джі забив свій дебютний гол за збірну Англії Німеччині у Мюнхені:
Лідерські якості Джеррарда часто проявлялись саме у надважливих моментах. Навіть Тьєрі Анрі помітив це:
«Я не можу пригадати нападника, який би забив стільки важливих голів, як він, не кажучи вже про півзахисників».
А ще краще, коли це виходило робити розкішними дальніми ударами. Так у фіналі Кубку Англії в 2006-му році Стівен зрівняв рахунок шикарним ударом:
А цей гол «Олімпіакосу» дозволив «Ліверпулю» вийти з групи Ліги чемпіонів саме в тому сезоні, коли вони дійшли до фіналу з «МІланом» у 2005-му:
Не менш ефектний гол у ворота «Манчестер Сіті».
Шикарний гол «Астон Віллі».
Ще один неймовірний постріл, цього разу у ворота «Міддлсбро».
Це далеко не всі його голи у такому стилі, але тут коментарі зайві. Майстер є майстер.
Важко переоцінити постать Стівена Джеррарда у світовому футболі. Варто лише подякувати йому за ці 18 років неймовірної кар'єри. Він – з тої касти гравців, які у мільйонів вболівальників по всьому світу завжди будуть взірцями любові до гри, пристрасті та професіоналізму на футбольному полі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
