Топ-5 українських легіонерів, яким варто змінити команду

Комусь не дуже довіряють тренери, хтось не вписався до ігрового малюнку нової команди, а декому просто не пощастило з вибором. Представляємо на ваш розсуд п'ятірку українців, яким, на нашу думку, варто задуматися про зміну клубу за кордоном, або ж повернення на Батьківщину.

Роман Зозуля («Бетіс», Іспанія)

Якщо в перші місяці нападник збірної часто просиджував матчі севільської команди на лаві для запасних, то наразі навіть цим Зозуля похизуватися не може – він тепер не потрапляє до заявки команди на матчі. І навіть зміна головного тренера (Густаво Пойєта змінив Віктор Санчес) не надто вплинула на перспективи Зозулі. Його навіть на матч кубку країни, де всі клуби Прімери «обкатують» резерв, не включили до заявки. Це знак того, що треба замислюватись над зміною клубу. Оренда чи продаж – без різниці, адже Роман зараз дуже близький до того, аби вже у березні не отримати виклик до національної збірної.

Денис Бойко («Малага», Іспанія)

Навіть той факт, що українець поїхав грати у Малагу до знайомого тренера Хуанде Рамоса не дало Бойку особливої переваги над конкурентом. Камерунець Камені стоїть у всіх матчах чемпіонату, навіть якщо помиляється, а от Бойка випустили лише днями на матч Кубку Іспанії, який гравці «Малаги», судячи з дії захисників, планують якнайшвидше «злити» і сконцентруватися на чемпіонаті. Якщо так, то у цьому сезоні Бойко має шанс зіграти ще лише раз – у матчі-відповіді проти «Кордоби», якій «Малага» програла 0:2. А потім Денис знову стане лише запасним. То може вже взимку спробувати втекти від суворої реальності і пошукати місце, де довірятимуть більше?

Артем Федецький («Дармштадт»)

Потрапляння до стартового складу у останньому матчі Бундесліги проти «Шальке» начебто мало стати непоганим знаком для Артема, але сама гра знову натякнула на те, що українцю варто або ж старатися на тренуваннях краще, або ж пограти у чемпіонаті рівнем по нижче. Втім, є версія, що «Дармштадт» в цілому виглядає так непереконливо, що впливає на сприйняття індивідуальних дій всіх його гравців. Якщо так, то глянути на Федецького в формі іншого німецького клубу (не обов'язково в 1-й Бундеслізі) було б ще цікавіше.

Пилип Будківський («Анжі», Росія)

Проблема цього нападника не тільки у тому, що в останній час йому довіряють все менше (хоча він заслуговує більшого, що довів, наприклад вчора, вийшовши на заміну і «зробивши гру»), але і в самій назві країни, куди він поїхав грати. Непоганий форвард, який міг би претендувати на місце в основі збірної у ці непрості кадрові часи для національної команди на позиції «на вістрі», просто марнує свій час на клуб, який в кращому випадку може вважатися середняком чемпіонату на Росії. Прикро, що для Будківського це норма.

Марко Девич («Рубін», Росія)

Хоча Марко і не «корінний» українець, його гру в УПЛ ми чудово пам'ятаємо і побачити форварда знову в нашій лізі було б чудово. Звичайно, варіантів для екс-гравця збірної України в УПЛ наразі не так вже і багато, але в тому ж «Динамо» могли б замінити Девичем Гладкого – якщо вже і брати екс-гравця «Шахтаря», то краще такого, від якого буде більше користі. Тим більше, що чутки про повернення Марко саме в київський клуб раніше мали місце в ЗМІ.

Дмитро Корнило