Післяматчева прес-конференція Юрія Вернидуба

Футбол України 8 Грудня, 23:27 607
Післяматчева прес-конференція Юрія Вернидуба | 19-27
Головний тренер «Зорі» прокоментував поразку від «Манчестер Юнайтед» (0:2) в останньому турі групового етапу Ліги Європи.

- Я вдячний своїм хлопцям, незважаючи на поразку з рахунком 0:2. Ви самі розумієте, з ким ми грали. Але все одно виглядали достойно. У першому таймі ми перекривали зони, а у перерві сказали хлопцям, щоб вони не боялися та йшли вперед. У другому таймі хотілося проводити свої атаки, але ми помилилися та пропустили. Такі команди помилок не вибачають. Могли зрівняти, але не вийшло. В кінцівці пропустили другий м’яч. Вітаю «Манчестер» з перемогою, а ми зосередимося на чемпіонаті, проаналізуємо, чого нам не вистачило, та підготуємося до наступного сезону в європейських турнірах.

- Після жеребкування ви казали, що ця група є тестом для «Зорі». Що ви можете сказати після завершення групового етапу?

- Можу сказати, що отримали багато інформації, щоб зрозуміти: якщо ми хочемо успішно грати на два фронти, то потрібно підсилюватися. У нас в обоймі - 15 людей, тому я буду спілкуватися з керівництвом. Якщо ми хочемо йти ще далі та боротися на рівних з такими клубами, то потрібне підсилення та глибина складу. Але я розумію, що в ситуації, що склалася зараз, це дуже складно. Проте до цього треба прагнути.

Я б не сказав, що наш футбол деградує. Я противник такої думки. З’являються хороші клуби, які борються за право грати у Лізі Європи. Також хороша молодь з’являється у «Шахтаря», а це майбутнє нашого футболу.

- Здалося, що «Зорі» не вистачило удачі. Чи могла б команда боротися за вихід із групи, якби деякі епізоди та суддівські рішення склалися іншим чином?

- Якби ми виграли у «Фенербахче» на цьому ж стадіоні, психологічний стан у команди був би зовсім інший. Якби у матчі з «Фейенордом» зарахували чистий гол або поставили пенальті – те ж саме. Є багато факторів, але це не найважливіше. Ми ще раз побачили, яким є суддівство в Європі. Арбітри дають грати, не звертаючи увагу на легкі порушення. У нашому чемпіонаті, якщо арбітр починає свистіти, то свистить кожні 30 секунд. Коли ми пристосуємося до стилю європейського суддівства, то й в українського футболу буде менше проблем.

- Який підсумок ви можете підвести під єврокубковим сезоном «Зорі»? Чи є бажання повернутися до Одеси в якості господарів поля?

- Для нашого тренерського штабу – це велика школа. Для футболістів – те саме. Вони сильно будуть додавати в майстерності та своєму зростанні як професіонали. Нам є до чого прагнути, хотілося б виступити краще. Але що є, то є. Так, ми поступилися цим клубам, але не так сильно, як нам прогнозувати. Ми показали боротьбу проти провідних європейських клубів.

- Як ви прокоментуєте гру Харатіна та Сівакова?

- Я не люблю виділяти когось із футболістів. Якщо є результат, то це результат роботи всієї команди. У нас немає зірок, у нас є команда. Тому я дуже вдячний хлопцям за те, що вони мене слухають, чують та виконують те, що я від них вимагаю.

- Як ви оціните гру Бонавентуре? Чому він не вийшов у стартовому складі, адже він створив багато проблем для захисту «Юнайтед»?

- Це один із футболістів, які зараз проходять етап виховної роботи. У одному матчі він виблискує, а в іншому - зробить все, щоб нашкодити команди. Він ще дуже молодий. Якщо він зрозуміє, чому до нього таке ставлення, то його очікує велике майбутнє. Якщо ні – то складно щось сказати… Думаю, що сьогодні він це побачив у «МЮ». Там є зірка найвищого рівня – Златан Ібрагімович, який все одно грає у командний футбол, а не індивідуальний. Думаю, на цьому прикладі ми зможемо переконати Денніса бути командним гравцем.

- Жозе Моурінью відзначив єдиного гравця у складі «Зорі» – Едуарда Соболя. Як ви оціните його шанси заграти у великому футболі?

- Це дуже приємно чути мені як тренеру, а Соболю – як футболісту. Усе в його руках та ногах. Головне, щоб він правильно прийняв цю похвалу, тоді він виросте топ-футболістом. Якщо ж ні, то йому буде дуже складно.

- Що ви сказали своїм футболістам у роздягальні в перерві?

- Думаю, що все ж зіграло роль те, що ми граємо з «Манчестер Юнайтед». Було видно деякий переляк. Тому я пояснив хлопцям, що потрібно сміливіше виходити та грати, що ми й зробили у другому таймі.

- Якби ви зустрілися з «Манчестер Юнайтед» втретє, то що змінили б у грі своєї команди?

- Складно зараз відповісти. Сподіваюся, що це колись відбудеться в моєму житті, тоді ми будемо дивитися. Зараз нашому складу важко щось протиставити «Манчестеру». Але ми намагалися і у нас щось виходило і в Манчестері, і в Одесі. Але, на жаль, цього виявилося мало.

- Якби ви отримали пропозицію від середнього європейського клубу, ви б погодилися піти туди з «Зорі»?

- На даний момент – однозначно ні, тому що я маю діючий контракт із «Зорею» до літа 2018 року. Але зараз у нашому футболі є тенденція – гравці, особливо молодь, прагнуть до Європи. Але я народився, виріс і живу в Україні, кращої країни не знаю. Сподіваюся, що ми повернемося до життя, яке було раніше, і все буде добре. Дуже цього хочеться.

- Чи відчуваєте ви себе щасливою людиною?

- Поки ні, але у мене є мрія. Я маю сильне прізвище Вернидуб, тому зроблю все, щоб досягти результату, що мене влаштує. На даний момент – хоча б завоювати медалі чемпіонату України.

- Чому сьогодні не грав Пауліньо, який добре загострював гру в минулих матчах?

- Я тренер, тому маю на це право. Дав можливість вийти Гречишкіну, тому що Харатін втомився і треба було посилити центр поля. Також випустив Ліпартію та молодого Бонавентуре.

- Чи відомо, хто покине «Зорю» в зимове міжсезоння?

- У нас ще лишилася остання гра року зі «Сталлю». Я ніколи не хочу говорити про це наперед. Коли прийде час – я розповім, хто покине команду та кого ми зможемо підписати.

- Хто приймає рішення, будете ви стажуватися у «Манчестер Юнайтед» чи ні? Чи допоможе симпатія Моурінью, який хвалив вас після гри, отримати це стажування?

- Мені дуже цього хочеться Для мене це буде черговий крок уперед, це великий плюс перш за все для мене та мого майбутнього. Ми живемо за принципом «скільки б ти не вчився, все одно мало». Є багато літератури і тактичних схем, на яких ми вчимося. Але з’їздити до Манчестера хотілося б.

Хотілося б також подякувати Одесі, яка в такий непростий час надала нам стадіон, та всім людям, які нас тут підтримували. Низький усім уклін.