Серхіо Рамос – унікальний футболіст не лише для «Реалу», але й, напевно, для всього сучасного футболу. Центральний захисник – не лише символ команди, а й рятівна паличка мадридського клубу. Те, скільки разів Рамос на останніх секундах забивав за «Реал» голи, рятуючи команду від краху, не вписується в рамки розуміння гри центрального оборонця.
Останній приклад – то гол Серхіо Рамоса в ворота «Депортіво» в матчі, в якому «Реал» самотужки проблеми собі й створив. Ба більше, саме Рамос став винуватцем двох голів у ворота Наваса, котрі повністю перевернули ситуацію на полі і змусили «вершкових» битися в паніці. Спочатку Рамос дозволив Флоріну Андоне обікрасти себе на підступах до штрафного майданчика, після чого пішов стрімкий наступ і відбувся гол у ворота Кейлора Наваса. А потім Рамос безпорадно програв позиційно-силову боротьбу Хоселу, дозволивши тому завдати удару по воротах з близької відстані.
У «Реалу» для того, аби уникнути першої в сезоні поразки, залишалося 25 хвилин часу. Мадридці не відразу прийшли до тями після холодного душу, влаштованого аутсайдером. Лише гол Маріано Діаза на 84-й хвилині став для «вершкових» необхідним поштовхом. Після цього «Реал» заграв так, як і годиться фаворитові – потужно, швидко, широко і цілеспрямовано.
І якщо хтось і міг принести «вершковим» перемогу – то це саме Серхіо Рамос. Після рятівного голу у ворота «Барселони», після тих труднощів, які Серхіо пережив у матчі проти «Депортіво», в свій удар він вклав усю спортивну злість.
Звісно, Рамос – не янгол з німбом над головою. Його гра нерідко переходить межі дозволеного, а емоції деколи заважають самоконтролеві. Ось і у вчорашньому поєдинку Рамос був активним учасником сутички, яка виникла на полі в одному з епізодів за рахунку 2:2. Втім, у цьому і є весь Рамос. За це його обожнюють вболівальники «Реалу», і ненавидять опоненти. Такі закони футбольної слави…
Ігор Семйон
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
