Зібране з великими проблемами повоєнне «Динамо» не могло скласти конкуренцію командам, які не так постраждали від війни. Від традиції проводити збори в Одесі вирішили відмовитися, відправившись до Грузії. Провівши в квітні збір в Сухумі та впевнено зігравши в контрольних матчах, динамівці в травні почали чемпіонат і в другому турі перемогли московське «Торпедо».
Але далі все пішло не так райдужно. Всього в сезоні 1945 р. «Динамо» програло в 15 з 22 матчів, різниця м'ячів 13:50. У підсумку - 11 місце серед 12 учасників, нижче фінішував лише московський «Локомотив». Такою була об'єктивна реальність того часу... Про глибоку кризу в команді говорять поразки на старті Кубка СРСР і в фіналі Кубка УРСР від харківського «Локомотива».
Починаючи з другої половини сезону команда виступала під керівництвом московського тренера Лева Корчебокова. Керівництво зрозуміло, що потрібно створювати нову команду, не було резону робити ставку на ветеранів. В кінці сезону зі Сталіно були запрошені Кузнєцов, Скрипченко та Жуков, з Харкова - Рогодзянський, Горохів і Орлов. Повернувся в команду Віньковатов, приєдналися молоді Щанов, Пономарьов та Борисов. Найрезультативнішим гравцем «Динамо» в чемпіонаті-1945 став Іван Сєров, який забив 3 з 13 командних м'ячів.
Футболісти
Певно, лихоліття військових і післявоєнних років не дозволили заявити про себе у великому футболі гравцям 1945 року народження. Серед найвідоміших, хто виступав в «Динамо»: захисник Сергій Круліковський (1964-1970 рр., провів 97 матчів, забив 2 м'ячі), нападник Віктор Назаров (1968 р., провів 6 матчів, забив 1 м'яч), нападник Віталій Дровецький (1965 р., провів 1 матч).
Пам'ятний матч
20 травня «Динамо» подарувало Києву справжнє свято! Переможеним із рахунком 2:1 виявився майбутній бронзовий призер турніру «Торпедо» з Москви. На жаль, як виявилося, це перемога залишилася єдиною для «Динамо» в чемпіонаті.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
