– Я згадую, як в 2012 році я працював на чемпіонаті Європи в Україні та півтора тижні провів у Донецьку. Тепер я не можу собі уявити, що сталося і як все могло змінитися. Це був щасливе місто, яке прекрасно жило. Живи і радій просто. І ось така катастрофа...
Я кажу не про політику, а про те, що по тому, як було влаштоване життя людей, неможливо було припустити, що в цьому місті через два роки буде війна.
– Вас кликали працювати в Україну?
– У мене були з цього приводу розмови, але я їх ввічливо відхилив, — говорить Уткін business-gazeta.ru.
– Чому?
– Не вважаю це упередженим, намагаюся зберігати контакт з усіма моїми українськими товаришами, тому що між нами нічого не сталося. Між людьми. Ми повинні зберегти ці стосунки. А якщо говорити про роботу, то я розумію, що навіть якщо це буде дуже цікаво, навіть якщо це буде правильно, мене ніхто і ніколи тут не зрозуміє.
– Лицемірно, чи щиро?
– Це навіть байдуже. В нашій роботі важливе взаєморозуміння і не можна ним ризикувати. Тоді ти втратиш все і не зможеш виконувати те, до чого у тебе є талант і схильність. Зараз неможливо працювати на Україні, хоча мене це дуже засмучує. Ця ситуація зараз така гаряча і я заздрю людям, які можуть не звертати на це увагу.
– Від ліберальних ідей ви не відмовилися? Ще не розчарувалися в них?
– У мене не було ліберальних ідей, і я не займаюся політикою. Я простий чоловік. У мене жодних політичних цінностей немає. Громадянська позиція у мене є. І я оперую більше етичними поняттями. Вважаю, що сама колосальна проблема в житті – це проблема взаєморозуміння та адекватного сприйняття. Моя громадянська позиція полягає в тому, що її легко можна пояснити, вона прозора. Я хоч і не віруюча людина, але християнська позиція – не роби іншому того, чого не хотів би, щоб зробили тобі. Ну постарайся хоча б цього не робити.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
