Українець Дмитро Безотосний - основний воротар «Габали», яка в поточному чемпіонаті Азербайджану реально претендує на те, щоб скинути з трону «Карабах» з його трирічною гегемонією.
- Дмитро, за довгий час відсутності в Україні справ вдома багато накопичилося?
- Так, не без цього. Ось намагаюся за час відпустки дещо зробити. Та й Новий рік на носі, теж свого роду клопоти, але тільки приємні. Хоча і це ніщо в порівнянні з тим, що я поруч зі своєю сім'єю, за якою дуже скучив.
- В Азербайджані за два роки кар'єри вас ще не вважають своїм?
- Я українець. Так, два роки виступаю в цій країні, але все одно не можна сказати, що я до всього там звик.
- Місцевою мовою вільно володієте?
- Ні, звичайно. Я багато розумію, але розмовляти складно. Азербайджанська мова важка на вимову, до того ж місцеві футболісти можуть говорити і російською, а в спілкуванні з бразильцями цілком достатньо перекладачів. Так що проблем в цьому питанні не виникає.
- За той час, що ви в «Габалі», рівень місцевого чемпіонату виріс?
- Мені важко відповісти на це питання. У поточному сезоні ми складаємо реальну конкуренцію «Карабаху» в боротьбі за золоті медалі, та й деякі інші команди можуть вщипнути лідерів, тому першість цікава. Хоча з висловлювань місцевої преси зрозумів, що років п'ять назад чемпіонат був сильнішим. Але тоді мене тут не було, тому сперечатися не візьмуся. Судити також можна за виступами команд в єврокубках. Після утворення Ліги Європи в 2009 році тільки «Нефтчі», один раз, в 2012-му пробився в груповий раунд турніру. А з сезону-2014/2015 регулярним учасником цієї стадії став «Карабах». Другий рік поспіль в основну сітку пробилася «Габала». Відповідь на це питання можна трактувати по-різному.
- Керівництво клубу задоволено вашими нинішніми результатами?
- Це краще у них запитати. Але перед початком сезону була поставлена мета - виграти титул. Зрозуміло, що в Європі це зробити було б набагато важче, ніж у внутрішніх змаганнях, тому спробуємо не розчарувати своїх босів, і взяти, наприклад, Кубок країни. Хоча, звичайно, більше хочеться, щоб «Габала» вперше в своїй історії виграла чемпіонські медалі.
- У чому секрет такого підйому «Габали»?
- Вважаю, що головна причина в наставнику. Роман Григорчук зумів об'єднати колектив єдиною метою.
- Конспекти футболістів під час теоретичних занять Романа Григорчука в «Габалі» теж практикуються?
- Періодично ми це робили на зборах. А під час сезону, тим більше такого насиченого, основна увага приділяється розбору гри найближчого опонента, так що конспекти ми поки відклали.
- З «Карабахом» в поточному сезоні ви поки обмінялися перемогами. Як ви примудрилися програти чемпіону в передостанньому осінньому турі, виграючи за чотири хвилини до кінця поєдинку?
- По хворому б'єте? Не в якості відмовки, але скажу, що супернику допоміг арбітр, призначивши пенальті в наші ворота, коли м'яч потрапив у обличчя Віталіку Вернидуб. Суддя додав чотири хвилини, але ми грали сім. За цей час у «Карабаху» було видалення, але ми були зламані психологічно, а супернику ж вдалося вирвати перемогу.
- Глядач ходить на ігри чемпіонату Азербайджану?
- Так. Думаю, середня відвідуваність становить близько двох тисяч на матчі. І це непоганий показник. Але є і поєдинки, в яких стадіони заповнюються майже повністю. Як зовсім недавно в Україні, коли, наприклад, в Запоріжжі, в Одесу або до Львова приїжджали лідери чемпіонату.
- Якщо в чемпіонаті справи у «Габали» поки складаються нормально, то в Лізі Європи ви не зуміли вийти з групи. Закономірно?
- На мій погляд, нам не вистачило майстерності. Але не варто і забувати, з представниками яких країн нам довелося зустрітися. Ми грали проти клубів з Франції, Німеччини, Бельгії. І все ж в деяких матчах ми навіть вигравали, але все одно чогось, зовсім трохи не вистачало, і це трохи відкинуло нас на четверте місце.
- Крім вас в «Габалі» з українців виступає Віталій Вернидуб. Вільний час часто проводите разом?
- Практично завжди. Ми сусіди по номеру в готелі, а на виїзних матчах ще сусіди по ліжках.
- Чим можна займатися у 15-тисячному містечку?
- Я часто спілкуюся зі своєю сім'єю, іноді можемо пограти в Рlaystation. Але Віталік профі в цій справі, це не моє. Коли тепло, часто їздимо в Баку на набережну, там дуже красиво, під час курортного сезону купаємося в Каспійському морі.
- Сергій Зеньов, який грав у нас в «Карпатах», підтримує вашу компанію?
- Звичайно. Він же наш, багато років цей естонський нападник пограв в Україні, тому ми близькі по духу. Наші ряди трохи порідшали з відходом Олексія Антонова і Олексія Гая, але ми, думаю, як і раніше гідно представляємо Україну за межами країни.
- Ви поки додому не збираєтеся?
- Так я зараз вдома.
- Пограти в Україні.
- Поки ні. Я ще на півроку продовжив контракт з «Габалою». Та й пропозицій з України не було, так що знову поїду на Каспійське море.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
