«Якщо хочеш бути щасливою людиною - будь». Правила життя Олександра Шовковського

Динамо Київ 2 Січня, 13:00 1181
«Якщо хочеш бути щасливою людиною - будь». Правила життя Олександра Шовковського | 19-27
1927.kiev.ua підготував для вас найвлучніші висловлювання легендарного голкіпера «Динамо», який сьогодні святкує своє 42-річчя.

Я щасливий і гордий, що все життя граю в київському «Динамо». Для мене це більше, ніж команда. Це моє життя.

Взагалі особисто я граю не за гроші, хоча я отримую за це гроші. Це хобі, це все моє життя, починаючи з восьми років я граю у футбол і так сталося, що гра у футбол переросла в мою професію. Я виходжу на поле, тому ще це - моє життя. Це життя, яке живе всередині мене.

Будь-яка команда, яка прагне бути лідером, яка хоче доводити свою спроможність не тільки в країні, але і на європейській арені, повинна орієнтуватися на високі цілі.

Для команди, яка ставить перед собою великі завдання, конкуренція - це дуже добре.

Не варто дивитися на свого суперника. Так, суперників потрібно вивчати, аби потім знати, як їм протидіяти, проте перш за все ми повинні думати про себе.

Можу відзначити, що у більшості наших «уболівальників» є «синдром останнього бою (матчу)». Вони пам'ятають саме останній бій (матч) і висновки свої роблять саме з цього.

Не дивіться назад - аналізуйте минуле, щоб зробити кращим своє майбутнє, але при цьому живіть тут і зараз. Дихайте на повні груди, адже якість життя визначається не кількістю вдихів і видихів, а тими моментами, коли перехоплює від емоцій і почуттів дихання.

Лобановський? Це була людина, яка за своїми поглядами випереджала час. Все, що він нам говорив, в кінцевому підсумку ми бачили через кілька років.

Але завжди! Перша чарка за столом випивалася стоячи і за те, щоб ніколи не було війни!

Лобановський вчив, що ми ні в якій мірі не повинні боятися суперника. Так, до будь-якого супротивника потрібно ставитися з максимальною повагою. Однак велич великої команди полягає в тому, що вона виходить з однаковим настроєм на кожен матч, незалежно від суперника.

Клуб – це єдине ціле і індивідуальні досягнення мають збігатися зі спільними. Тоді команда буде рости.

Краще іноді людині промовчати і не давати приводу думати, що вона некомпетентна, ніж ляпнути щось і переконати всіх у своїй некомпетентності

Хотілося б, щоб молодші хлопці більше стежили за діями своїх більш досвідчених і успішних партнерів, спостерігали за виступами команд на чемпіонаті Європи, вміли аналізувати свої дії, вносити необхідні корективи після зауваження головного тренера. Ще для молодих гравців важливо навчитися не тільки слухати, а й чути. А також робити висновки.

У клубі мій самий пам'ятний поєдинок - це, напевно, перемога над «Спартою» в кваліфікації Ліги чемпонов-1998/99. Тоді ми змогли пройти далі, забивши гол на останніх хвилинах основного часу і зрівнявши загальний рахунок за сумою двох зустрічей. У серії післяматчевих пенальті мені вдалося відбити три удари з чотирьох.

Ми зобов'язані робити все можливе, щоб наші вболівальники прийшли і отримали задоволення від гри, яку ми показуємо, і, звичайно ж, від результату.

Кожна гра - це одне прожите маленьке життя!

Дуже важливо мати лідерів, які на футбольному полі ведуть за собою. І чим більше таких людей в команді, тим вона буде сильнішою.

Перша думка була: «Слава Богу, це все закінчилося, і ми вийшли з групи!»

Ви знаєте, чемпіонат складається не з двох матчів, і виграється він упродовж усієї турнірної дистанції.

Думаю, що воротар повинен бути авторитетом для гравців.

Час – хороший вчитель та лікар, емоції стираються, а вони є головним критерієм спогадів.

Цілі потрібно ставити завжди. Людина без мети - це не людина.

Цілі допомагають отримувати людині задоволення від виконаної роботи, це теж важливий психологічний фактор. Але найважливіше - шлях, який ти пройшов для досягнення мети.

Команда - це живий організм, зі своїми проблемами і нюансами, які бувають в кожній родині.

В житті хочеться спробувати багато різних речей. Але потрібно бути щасливим, маючи те, що є. Жалкувати з приводу того, чого у вас не сталося - це значить витрачати свою енергію даремно замість того, щоб продовжувати вдосконалюватися.

Все дуже просто: якщо хочеш бути щасливою людиною - будь.

Можу говорити тільки за себе: я б не поїхав грати в Росію!

Якщо є хоч маленький шанс, ми будемо намагатися за нього зачепитися.

Згадувати те, що минуло — не хочу, не бачу сенсу. Ми будуємо майбутнє. Те, що було — перегорнута сторінка в нашій історії, ми пишемо нову.

Воротар - це вже 11-й польовий гравець, який приймає участь у розіграші м'яча, у розвитку атаки, розвитку оборони.

Підготувала Дарина Маневич