- Перехід ще не відбувся, а остаточно проясниться все через пару днів. Буду летіти до Туреччини для підписання контракту і медогляду. Але поки контракт не підписаний.
- Але особисто вам це цікаво?
- Ну звичайно! Для мене це буде крок вперед.
- «Зоря» не чинить перешкод? Або, раз ваш контракт належить «Шахтарю», то все вирішує цей клуб?
- «Зоря» цілком могла б і заборонити перехід, так як у мене чинна угода з цим клубом до літа 2017 року. Але вони пішли на поступки і не стали чинити перешкод.
- З головним тренером «Зорі» Юрієм Вернидубом перехід обговорювали?
- Я йому в першу чергу зателефонував і все розповів. Юрій Миколайович сказав мені: «Я тільки радий, хоч і розумію, що це втрата. Ти вже стільки часу в команді, багато ігор провів, не хочу тебе втрачати. Але розумію, що це для тебе значить - сам був футболістом, і знаю, що така пропозиція може бути лише раз у житті». Загалом, Вернидуб мене повністю підтримав, і пообіцяв зробити все від нього залежне, щоб перехід відбувся.
- Мова йде про оренду до літа 2017 року або про більш тривалу угоді?
- Ось, це буде вирішуватися вже на місці, в Туреччині. Попередньо: угоду на півроку, а далі можна обговорювати продовження. Мова про повний викуп прав поки не йде: ні турки не пропонували такий варіант, ні сам «Шахтар», з яким у мене контракт, мова про це не вів.
- Безпосередньо з «Фенербахче» ви з кимось контактували? З керівництвом клубу або з кимось тренерського штабу?
- Мій агент цим займається. Він зустрічався і з гендиректором, і з головним тренером Діком Адвокатом.
- І що він розповідає? На якій позиції вас там взагалі хочуть бачити?
- Я поки не знаю, не літав ще в Туреччину, тому, що ще поки все на стадії переговорів.
- Якщо на вас розраховують, як на правого атакувального півзахисника, то вам доведеться боротися за місце в складі з колишнім київським динамівцям Джермейном Ленсом. Чи готові?
- А чому ні? Готовий!
- Ви грали проти нього в чемпіонаті України. Що скажете про голландця?
- Так, ми перетиналися, коли він був в Києві. Дуже швидкий гравець, швидкість просто божевільна.
- З тренерського штабу збірної України ви ні з ким перехід не обговорювали?
- Ні, ніхто з цього приводу мені не дзвонив.
- Перехід в «Фенербахче» - це можливість прогресувати і завоювати тверде місце в складі збірної? Або це не пов'язано між собою?
- Ну, звичайно, пов'язано! І «Фенербахче» якраз для цього підходить. Це клуб з великою історією і великими завданнями, причому, у всіх турнірах, де «Фенербахче» бере участь, цілі - самі максимальні. Потрібно тільки перемагати. І це великий плюс для зростання.
- З воротарем збірної України Денисом Бойко, який належить ще одному стамбульському клубу, «Бешикташу», не радилися?
- Він розповідав те саме, що й інші: у першу чергу звертав увагу на божевільну підтримку трибун. Він був вражений тим, що практично все населення живе футболом.
У 2011 році «Фенербахче» був покараний через неналежну поведінку з боку уболівальників. Було прийнято рішення не допускати на трибуни чоловіків, а тільки жінок і дітей. І ось, що з цього вийшло! 46 000 прихильниць і юних фанатів уболівали так, як ніхто і ніколи!
- Як вам осінній візит в складі «Зорі» на домашній стадіон «Фенербахче» «Шюкрю Сараджоглу»?
- Дуже потужна підтримка: хочеш - не хочеш, а фанати постійно підтримують так, що просто нереальне бажання бігти вперед і забивати!
- Але «Зорю» це тоді не збентежило. Як мінімум, в першому таймі ви виглядали впевнено.
- Це тому, що ми рідко граємо на повних стадіонах. Тільки в єврокубках, по суті. А коли граєш в такій атмосфері - сам отримуєш задоволення, незалежно від того, за тебе вболівають або проти.
- Вас не бентежить, що в Туреччині (і в самому Стамбулі, зокрема), зараз, м'яко кажучи, неспокійно?
- В Україні і гірше буває. Якось вже звикли за ці роки ...
- Турецький чемпіонат зараз сильніший за український?
- Я спілкувався з Владомом Кулачом, який там грав. Він стверджує, що зараз там дуже конкурентоспроможний чемпіонат.
- Ви готові до зустрічі з Євгеном Селезньовим і Олександром Рибкою, які будуть виступати за «Карабюкспор»?
- Ну, звичайно (сміється)! Думаю, вони зробили правильний крок, перейшовши в чемпіонат Туреччини. У своїх колишніх клубах вони ж не грали. Сенс сидіти на лавці? Тим більше що вони підписали довгострокові контракти. А це означає: на них розраховують, і вони точно будуть грати.
- Знаєте, хто зараз лідирує в чемпіонаті турецької суперліги?
- «Істанбул ББ».
- Як ви це вимовили, ще й без запинки! Цікаво, що «Шахтар» пройшов цю команду в кваліфікації Ліги Європи з легкістю. А вони - лідери чемпіонату. В чому секрет?
- Мені ця команда нагадує «Чорноморець» часів тренера Романа Григорчука, який йшов на високих місцях. Не так давно в Україні «Олімпік» раптом «вистрілив», був в четвірці лідерів.
Можливо, недооцінили цю команду, яка ще недавно грала в нижчому дивізіоні, суперники. хоча зараз бачу за результатами, що визнані лідери вже серйозніше почали лояльніше ставитися, і наздоганяють «Бешикташ» - відрив невеликий.
- Кілька коротких запитань в форматі «бліц». Чи готові?
- Давайте спробуєм.
- Чим знаменитий стадіон «Фенербахче» в історії українського футболу?
- Саме українського? Не знаю.
- Це має відношення до клубу, з яким у вас діючий контракт.
- З «Шахтарем»? А, вони ж виграли там фінал Ліги Європи!
- Вірно. Тільки фінал Кубка УЄФА (останній в історії), в 2009 році. Який дуже відомий український тренер виступав за «Фенербахче»?
- Знаю, Ребров! Голів 6 або 8 забив.
- Точно, в сезоні 2003/2004. Але, насправді, всього 2. Зате 5 результативних передач зробив. Який ще один дуже відомий тренер забивав на «Шюкрю Сараджоглу», але в складі збірної України?
- Ось цього точно не пам'ятаю.
- Андрій Шевченко. Двічі. Справа була в матчі відбіркового турніру ЧС-2006. Наші виграли з рахунком 3:0. Так, що стадіон цей може вважатися фартовим для українців.
- Ха! Це радує. Залишилося тільки доїхати до Туреччини.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
