Про агента
Іван Піроженко, який організував трансфер українців – нове ім'я в агентському світі. Раніше він працював у Федерації футболу України на посаді керівника служби президента ФФУ, покинувши Федерацію в кінці 2016 року.
Піроженко прийшов в ФФУ на запрошення Андрія Павелка після обрання президента Федерації в березні 2015 року.
Андрій Павелко, Володимир Генінсон та Іван Піроженко
Іван – родом з Кривого Рогу, згодом довгий час жив в Дніпрі. З дитинства вболіває за «Кривбас» і «Дніпро».
Серйозно займався єдиноборствами – дзюдо і самбо. Чемпіон України з дзюдо, самбо та рукопашного бою. Був у складі Олімпійської збірної України з дзюдо.
Проходив службу в ЗСУ, був в Національній гвардії України. За час служби має 2 ордени.
Хоч і не вважає себе футбольним агентом, Іван Піроженко організував трансфер 2-х українців в турецький «Карабюкспор» і може поповнити послужний список переходів ще під час зимового трансферного вікна.
«Футбол 24» зустрівся з Іваном Піроженком відразу після його повернення з Туреччини, де кілька днів тому Євген Селезньов та Олександр Рибка були офіційно представлені в якості гравців «Карабюкспора».
– Іване, очевидно, це ваші перші трансфери в якості агента, представника футболістів?
– Так. Але не хотів би називати себе агентом в класичному сенсі і говорити про агентську діяльність. Женя і Саша – це, перш за все, мої друзі. У мене з ними немає ніяких агентських або юридичних угод. Їм просто потрібна була моя допомога, і якщо я їм допоміг, то буду щасливий.
Адже що таке агент? Коли потрібно – друг, коли потрібно – батько. І суворий в тому числі (сміється). Агенти повинні розуміти, що футболісти звичайні люди з такими ж побутовими проблемами, помилками і погрішностями. Гравцеві потрібно приділяти дуже багато часу. І ставити його інтереси на перше місце.
– Найуспішніші агенти так і роблять. Чи цікавитеся ви їх біографіями?
– Цікавлюся, і не лише біографіями агентів – читав біографії Златана Ібрагімовича, Жозе Моурінью, Міно Райоли. Серед агентів мені імпонує Міно Райола.
Іван и Жозе
– Він скандальний агент.
– Ну як скандальний... Коли у Фаїни Раневської запитали: «У вас поганий характер?» – «Він не поганий, він у мене просто є». Так і у Райоли. Він такий, яким він є, він завжди просто одягнений. Унікальний італієць. Він працює правильно, багато його принципів мені зрозумілі, і я ними теж живу. Райола часто не підписує агентські контракти. Його принцип: «Чоловікам не потрібно між собою нічого підписувати! Подивись мені в очі і скажи, що так, я готовий з тобою працювати!» Це означає набагато більше, ніж папірець. Контракт можна розірвати, він може не мати юридичної сили, а у договору між чоловіками немає строку дії – це назавжди. Така моя філософія.
– Як виник варіант з «Карабюкспором»?
– У мене давно були знайомі в Туреччині, не тільки з футбольного середовища. Спілкувалися взагалі щодо чемпіонату Туреччини, і швидко відгукнувся «Карабюкспор». Менеджмент клубу швидко провів переговори. Вони працювали, як пілоти «Формули 1». Залишалося тільки правильно підготувати юридичний супровід.
Наш ринок туркам дуже цікавий. Виявилося, що в Туреччині селекціонери три роки стежили за грою Жені Селезньова. Ним цікавилися «Бешикташ», «Галатасарай» і «Сівасспор».
Рибку «вели» два роки. Вони взагалі переглядали багатьох наших воротарів: Олександра Рибку, Сергія Погорілого, Богдана Шуста.
– Чи можливі ще переходи українських футболістів у зимове трансферне вікно в чемпіонат Туреччини та інші чемпіонати?
– Я не виключаю такого варіанту. «Карабюкспору» цікаві ще кілька футболістів нашого чемпіонату. Але дозвольте, я не буду завчасно називати імена. Турки дуже уважно стежать за нашими футболістами і нашим чемпіонатом. Прекрасно розуміючи, що за невеликі гроші можна взяти якісних футболістів з досвідом виступів на міжнародному рівні.
Іван Піроженко знайомий з багатьма українськими футболістами, особливо добрі стосунки з улюбленою командою, «Дніпром»
Турки знають практично все про наших гравців. Навіть про суто особисті речах. Не знаю, хто їх консультує в Україні. Деякі деталі мене навіть шокували. Коли мені почали розповідати, хто любить добре відпочити і кому для якісного відновлення потрібно відвідування вже дуже особливих закладів, а хто навпаки «режимщик»
– Як проходить адаптація Селезньова і Рибки в Туреччині?
– На першому тренуванні Селезньова і Рибки в «Карабюкспорі» я переживав, в яких кондиціях перебувають хлопці. І скажу чесно, очікував гіршого. Женя практично три місяці без ігрової практики. У Саші ситуація ще «веселіша».
Але я по-іншому подивився на нашу українську футбольну школу, коли стежив за першим тренуванням наших футболістів з представниками тренерського штабу «Карабюкспора». Вони кажуть: «Дивись на Селезньова, як він рухається. Це типовий хижак! Нападник! Це те, що прищеплюється в дитинстві, і це потім практично не виховати. Поспостерігай, як він грає».
Команда грала двосторонку. Женя «тестував» захисників, хто як грає. У кого який стиль гри: хто швидкий, хто повільний, хто грає щільно або навпаки дає простір. Деякі захисники грають в один дотик, деякі люблять притримати м'яч. На розуміння, як вести себе в штрафному, Жені знадобилося хвилин 10. До одного захисника підбіг, той грає щільно, не дає потрібного простору. Дві хвилини з ним, відійшов в центр. Центрального «прощупав», не дає грати. А ось крайній захисник давав місце для маневру. Женя біля нього зупинився. Перша атака – вихід один в один і гол. Друга атака – гол. Третя атака – гольовий пас від Селезньова.
Таким побачили в Туреччині Женю вперше. Тренерський штаб каже: «Це інстинкт хижака. Такого форварда всі хочуть і багато хто шукає. У ньому видно особистість. Женя дуже емоційний. Ми знаємо і любимо таких гравців, і Тудор любить з ними працювати». Головний тренер «Карабюкспора» Ігор Тудор дуже багато працює персонально з футболістами. Він, як колишній захисник, відразу відчув рівень і можливості Селезньова як форварда.
Для Жені це велика можливість знову заявити про себе. Відчути смак гри і повернути впевненість у собі. Женя залежний від гри. Дуже залежний. Він дуже емоційний. У нього немає середнього – він залежить від куражу, емоцій, довіри, команди, колективу, від того, що відбувається за полем. Тудор буде для нього як батько. Як особистість він йому дуже допоможе.
Головний тренер «Карабюкспора» Ігор Тудор. У минулому відомий хорватський захисник, гравець збірної Хорватії, бронзовий призер ЧС-1998
Коли в «Дніпрі» Хуанде Рамос зрозумів, хто такий Женя і як з ним потрібно працювати, то Селезньов став одним з найкращих футболістів України. Не ламав цю схему і Мирон Богданович Маркевич – при ньому Селезньов забивав вирішальні голи.
Є тренери, які бачать багато речей (і не тільки футбольних) по-іншому. І це нормально. Не дарма ж існують поняття «свій» тренер, «своя» команда. Успіх – це сукупність багатьох ситуацій, факторів і особистісних відносин. У Жені не може бути середнього. Він або забиває і стає кращим, або не грає взагалі.
У Рибки інша ситуація. Останнім часом в «Динамо» у нього не було достатньо ігрової практики. І якщо говорити чесно, то в «Карабюкспор» він приїхав не в найкращих фізичних кондиціях. Але коли він вийшов на тренування, всі побачили його високий рівень і воротарську школу. На тлі худорлявих турецьких воротарів Саша виглядав, як пантера. Жодного зайвого руху. Жодного м'яча Саша перед собою не відбив, все фіксував або відбивав в сторону. Тренер воротарів «Карабюкспора» закоханий в нього з першого дня. Плоди роботи «динамівської» школи воротарів було видно відразу.
Перехід Селезньова і Рибки в «Карабюкспор» – це топ-трансфери для турецької ліги. У клубі і медіа до них особлива увага.
Євген Селезньов з автобіографією Златана Ібрагімовіча по дорозі до Туреччини. Цей епічний кадр авторства Івана
– Автобіографію Ібрагімовіча, з якої ви сфотографували Селезньова в літаку, ви йому дали?
– Так. Удвічі був здивований, що Женя досить таки непогано спілкується англійською. Трохи не вистачає словникового запасу, але це нормально. Він сам знайомився з командою, без будь-чиєї допомоги в перекладі. Я не знаю, що він розповідав партнерам, але кілька раз після його жартів вся команда вибухала сміхом.
Він активно вчить англійську мову, вже найняв викладача з англійської мови та тренера з боксу. Це було його обов'язковою умовою при підписанні контракту. Тоді Женя сказав: «Місто маленьке, я хочу думати тільки про футбол і завжди бути зайнятим».
– Тренера з боксу???
– Так. Женя каже: «Мені треба рухатися, я хочу знову набрати форму. Мені потрібно знову зловити впевненість». Він взагалі дуже активна сама по собі людина. Займається боксом. У Дніпрі грав в хокей. Давно таким його не бачив. У нього знову горять очі.
Женя поговорив з головним тренером стосовно занять боксом. Той відповів: «Якщо це не буде заважати моїй програмі і не зашкодить твоєму здоров'ю. Якщо ти як професіонал відчуваєш і знаєш, що тобі потрібно для підготовки, то без проблем». Повна довіра.
– Крім біографії Златана, які ще книги ви дасте почитати Селезньову?
– Ми почали з легкого. Жені дуже подобається Ібрагімовіч. Він мені показував фотографію зі Златаном. Він дуже схожий на нього за темпераментом. Можливо, в майбутньому Женя також напише свою автобіографію (сміється).
Що стосується інших книг, то зараз ми пішли в граматику. Ібрагімовича йому було читати складно. Якщо читали книгу (англійський варіант), там сленгова мова. На 20-й сторінці Женя завис, тому повернулися до граматики. У нього є підручники і викладач.
Рибка також буде займатися з викладачем англійської. Саша більш дисциплінована людина, в цьому відношенні поставив конкретні плани. І сказав: «Мені необхідно протягом місяця знати всі воротарські команди, які я зобов'язаний знати для комунікації з партнерами».
– У «Карабюкспорі» треба знати турецьку? Чи досить англійської мови?
– Команда інтернаціональна. Головний тренер «Карабюкспора» Ігор Тудор – хорват, 80% футболістів – англомовні. Менджмент клубу також говорить англійською.
– Познайомилися вже з грою «Карабюкспора»?
– Чесно зізнаюся, я був приємно вражений рівнем команди. Вона грає в атакуючий футбол з акцентом на контроль м'яча. За статистикою за минулі півроку вони пробігли більше за всіх в Туреччині і створили найбільшу кількість небезпечних моментів. Тому їм необхідний Селезньов.
Але був і інший рекорд. В їхніх воротах поставили рекордну для чемпіонату Туреччини кількість пенальті. Тут знадобиться Саша Рибка. Адже він, як ніхто інший в Україні, вміє відбивати 11-метрові.
З нетерпінням чекаю першої гри «Карабюкспора». У неділю команда грає контрольний матч, а потім поновлюється сезон в чемпіонаті Туреччини. (14 січня «Карабюкспор» приймає «Акхісар» – прим. Футбол 24)
– Як часто будете їздити в Туреччину до своїх футболістів?
– Поїду на першу гру. Цікаво, як в першому матчі наших гравців сприймуть вболівальники.
У «Карабюка» дуже цікавий календар. У січні – домашній матч з «Галатасараєм», в лютому – «Бешикташ». Багато ігор планую відвідати. Якщо я буду потрібен хлопцям, то відразу буду поруч. Вони про це знають. Лише дві години летіти.
Турецька ліга під прицілом. За нею стежить як Європа, так і Китай. Будь ласка, зарекомендовуйте себе, продавайте.
– Тобто це не останній пункт зупинки для Селезньова і Рибки?
– Не хочу давати прогнозів, але думаю, через півроку у Жені і Саші, при правильному підході, буде цікавий вибір в особі топових турецьких клубів. Я бачу, що вони готові. Тепер все залежить від їхнього бажання, волі і цілеспрямованості.
– А як в Туреччині, в тому числі у Карабюці, відносяться до того, що до них приїжджають не для того, щоб на довгий час стати важливим гравцем команди, а як у тимчасовий притулок?
– Думаю, якщо людина хоче про себе заявити на футбольному полі, зробити користь для команди і тільки потім продати, то від цього жоден клуб не постраждає і не буде проти. Кожному клубу цікаво брати мотивованого футболіста з сяючими очима, щоб він досягав успіхів, допомагав клубу і на нього був попит. Потім вже клуб і футболіст вирішуватимуть, чи варто переходити. Але «Карабюкспор» з тих клубів, які вміють правильно як купувати, так і продавати футболістів.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
