- Який настрій в новорічні свята? Як провели НР?
- Настрій відмінний, Новий рік провів у колі близьких мені людей.
- Цей рік Ви можете занести собі в плюс? Що нового для себе дізналися за цей рік?
- Так, можу, у 2016 році було багато знаменних подій для мене: зміна чемпіонату, акліматизація в новій країні.
- На початку цього року Ви перейшли в латвійський клуб «Рига» через місяць після його створення. Вас розглядали, як основного воротаря команди?
- Звичайно, а як же, так і кожен футболіст, коли переходить в новий клуб, розраховує на те, що він буде основним гравцем команди.
- Що стало пріоритетним при виборі цього клубу?
- Ігрова практика. Для мене це було дуже важливо на момент переходу в «Ригу».
- Як у вас проходила «акліматизація» в цьому клубі?
- У команді освоївся швидко, дуже хороший колектив, де мене тепло прийняли. Та й у країні говорять російською в основному, що зіграло важливу роль. Також зі мною була поруч сім'я, як і зараз, підтримка близьких — на першому місці.
- Для українського вболівальника це невідомий чемпіонат. Розкажіть в чому його особливість, з якою командою у нас, наприклад, можна порівняти «Ригу»?
- Не можу точно порівняти з якоюсь певною українською командою. А сам чемпіонат непоганий.
- Ви говорили, що в Латвії заробляють менше 5-6 тисяч доларів в місяць. Можна говорити про те, що для вас у футболі має значення більше ігрова практика, ніж фінансова складова?
- Так, ігрова практика відіграє величезне значення, фінансова складова — на другому плані.
- Можете розповісти які-небудь історії, пов'язані з латвійським клубом?
- Якось їхали з командою на виїзд і наш автобус загорівся. Слава богу, ніхто не постраждав, всі живі і здорові залишилися.
- Ви говорили в Латвії люблять баскетбол і хокей більше, вдалося відвідати які – небудь матчі.
- Так, відвідував баскетбольні матчі, в Латвії більше ходять на хокей і баскетбол, ніж на футбол. Якщо приїздять відомі команди в місто, то матчі приходить досить-таки велика кількість людей.
- Чи вистачало там вільного часу?
- Так, у мене було досить вільного часу, який я проводив з родиною. Багато часу пішло на документи, дуже тривала за часом процедура. А так відпочивали з сім'єю, коли було тепло, їхали в Юрмалу, вона недалеко від нас була.
- Ваша команда мало пропускала під вашим керівництвом. Вам потрібен все-таки чемпіонат вже вище рівнем?
- Я не хочу хвалити себе, але мені риятно. Якщо є така статистика, значить працював багато, але багато в чому це заслуга тренерів. Та й у цілому, грає вся команда, кожен залишає сили на полі, викладається на повну. А що стосується підвищення рівня, то завжди хочеться більшого.
- Який був би пріоритетним для Вас - чемпіонат СНД або Європи?
- Європейський чемпіонат для мене пріоритетний, спробувавши свої сили в СНД, розумію, що краще продовжити свою кар'єру в Європі.
- Ви грали в румунському клубі Волунтари. В сезоні 2015/16 «Волунтари» дебютував у Лізі I. Яке враження на вас справив Румунський чемпіонат?
- Мені було нелегко в Румунії, інша країна, переважно жителі країни говорять на англійській мові. Що стосується відвідуваності матчів, то вона залишає бажати кращого, але на матчі топ-команд вболівальники приходять. Румунський чемпіонат міг би охарактеризувати як силовий, дуже багато боротьби на полі відбувається.
- З якими тренерами в Румунії вам вдалося попрацювати і чому навчилися у них?
- Спілкувався з усіма тренерами, але хотілося б виділити внесок у мій розвиток головного тренера команди Георге Мултеску і тренера по роботі з воротарями - його сином. Намагався максимально продуктивно використовувати час, проведений в румунській команді.
- Розкажіть про час в Румунії, з якими труднощами вам довелося зіткнутися?
- Було важко в плані оформлення документів для сім'ї. У Румунії це виявилося навіть складніше, ніж в Європі.
- Які завдання ставите для себе у новому році?
- Знайти команду, яка буде мені по душі. Потрапити в хороший чемпіонат, на матчі якого будуть ходити люди. Розвиватися, вчитися новому. І отримати виклик у збірну України — це моя мрія з дитинства. Думаю, кожен футболіст хоче захищати свою країну на міжнародній арені.
- Ви тривалий час виступали за Севастополь. На ваш погляд, чи є зараз майбутнє футболу на кримському півострові ?
- Це більше політичне питання, не люблю говорити про політику. У «Севастополі» я провів 7 років, це клуб, який дав мені життя. Майбутнє є можливо через якийсь час, а може не буде його і взагалі. У мене є знайомі, які зараз грають у Криму, там є затримки з виплати зарплати. Я давно грав у чемпіонаті Криму і зараз там рівень футболу залишився приблизно той же, можливо за рахунок досвідчених футболістів, — сказав Литовка footballnews.com.ua.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
