Артем Мілевський. Правила життя

Футбол України 12 Січня, 11:00 960
Артем Мілевський. Правила життя | 19-27
1927.kiev.ua підготував для вас найвлучніші висловлювання відомого екс-нападника київського «Динамо», який сьогодні святкує своє 32-річчя.

«Динамо» для мене - рідна сім'я. Вболіваю за цей клуб і завжди буду переживати за нього.

Можливо, хотів би стати в хорошому клубі скаутом нападників. Було б цікаво займатися пошуком хорошого нападника, такого плану, як я - щоб був і думаючий, і технічний. Ось така робота, напевно, була б мені до душі.

Я не звик говорити про когось погано, тим більше, про своїх колег.

Будь-яка поїздка в Київ - це як поїздка додому. Я дуже часто згадую матчі за «Динамо» і збірну, дивлюся на ютубі ролики. Це був справжній футбол, про який мріє будь-який футболіст.

Напевно, найбільше сумую за Лігою чемпіонів, яку зараз дивлюся. Це неймовірне змагання. Навіть, може, не так за чемпіонатом світу, де я грав, ні за чемпіонатом Європи. А все-таки за Лігою чемпіонів! Це фантастичний рівень. За гімном Ліги чемпіонів найбільше.

Життя я проживаю так, як хочу. І мене абсолютно не хвилює, хто і що буде про мене говорити.

В Україні ні в якому клубі, крім «Динамо», я грати не хочу. Я не можу перейти в якісь інші клуби - у мене буде боліти душа і серце.

Однак я не надаю одягу настільки велике значення, як комусь здається. І вважаю, що серед футболістів є інші зразки для наслідування в плані стилю і моди - наприклад, Франческо Тотті.

Мені важко говорити на тему збірної. Можу сказати, що я дуже дорожу проведеними в її складі матчами і для мене це честь і мрія.

Трохи переживав, як мене приймуть в Мінську. Хоча з характером все гаразд. І до нападок стійкий.

Найкомфортніше я почуваю себе в Італії.

Сім'я для мене на першому місці. І моє здоров'я.

Сьомін для мене залишиться людиною, яка змінила київське «Динамо». Попередні тренери проводили тренування як під копірку. А завдяки його розумінню футболу у нас все виходило.

Україна - це країна, яка назавжди у мене в душі. Я тут виріс, грав за збірну. Я провів тут найкращі роки.

Тема про «Динамо» не хвороблива абсолютно. Хворою там була лише одна людина, по-моєму. Це тренер. Так би мовити, не дуже адекватний.

Я ніколи нікого не провокував. Всі говорять, що для захисників я незручний нападник, тому що часто підключаю лікті. Не бачу тут нічого поганого. Це боротьба.

Вважаю себе людиною світу. У будь-якій країні знайшов би спільну мову з людьми. Я добре знаю англійську. Ніде б не загинув.

Я емоційна людина і деякі речі беру близько до серця.

Я завжди казав, що ні про що не шкодую. Ні про жодні напрямки. Ні про свої кроки в житті, які я приймав. Це мій головний життєвий принцип.

Я не наслідую. Мені просто цікаві такі люди, які знамениті і плюс - люди з харизмою, які вміють звертати на себе увагу. Я нікого не наслідую в житті.

В історіях про мене багато придуманого. 60% того, що пишуть про мене, неправда, тому не дуже люблю спілкуватися з журналістами.

Вмію сміятися над собою. Людина, яка вміє робити це, - велика. Не пам'ятаю, хто сказав цю фразу, але вона правдива.

Я людина, яка завжди гне свою лінію. На початкових етапах життя мені ніхто не допоміг. Себе я зробив сам, тому прислухаюся тільки до себе


Підготувала Дарина Маневич