Відвідуваність українського чемпіонату – найгірша з моменту здобуття країною незалежності. Менше 4,4 тис. осіб на одній грі. Такого приниження не було навіть в 90-х, коли на матчі приходило по 5,5-5,9 тис. уболівальників. Це майже в три рази менше, ніж в благополучному сезоні 2012/2013, коли одну гру відвідувало 12,6 тис. глядачів.
Варто зазначити, що середній показник міг бути ще нижче, якби не ініціатива Шахтаря провести матч з Динамо в Харкові. На цю зустріч прийшло майже 40 000 глядачів – близько 9% від загального числа уболівальників, які відвідали 107 матчів української першості. Для порівняння, Барселоні та Боруссії Д, щоб отримати показник в 460 тисяч (це загальне число людей, які відвідали українські стадіони в нинішньому сезоні), потрібно провести вдома 5,5 матчів, Манчестеру Юнайтед і Баварії — близько шести, Реалу — трохи більше шести.
Порівняння з лідерами — це можливість оцінити себе на тлі кращих. Нижче дано зіставлення українських показників з десятьма кращими першостями Старого Світу за підсумками осінньої частини чемпіонату 2016/2017.
Україна на тлі Європи
Десять найбільш відвідуваних чемпіонатів припадає на вісім країн Європи. У Німеччині та Англії футбол настільки популярний, що їх перша ліга (Бундесліга 2 і Чемпіоншип) по відвідуваності перевищує багато інших першостей.
Зауважимо, що наведені цифри є проміжними і можуть змінитися як у бік збільшення так і зменшення за підсумками сезону. У будь-якому випадку, якщо з показниками сезону 2012/2013 Україна входила б в першу десятку, то зараз вона балансує на межі двадцятки чемпіонатів.
Лідери і аутсайдери вітчизняної першості
Причин, в силу яких відвідуваність стрімко падає третій рік поспіль, багато. Про них буде ще йти мова нижче. Зараз доречно нагадати тільки дві — втрата ряду самобутніх колективів в поточному сезоні і різке скорочення фінансування тих, що залишилися (як наслідок — від'їзд провідних виконавців). Як це вплинуло на відвідуваність, видно нижче.
Менш ніж за рік майже в два рази (а іноді — більш ніж в два рази) знизилася середня відвідуваність домашніх ігор Дніпра, Волині, Олександрії, Сталі, Зорі, Ворскли. Серед усіх колективів, тільки Олександрія виглядає винятком — команда посилилася, в порівнянні з минулим сезоном і демонструє вельми якісний футбол. Всі інші клуби суттєво оновили свій склад (особливо — Дніпро і Волинь), ввели «в бій» багато нових, раніше невідомих і, як правило, менш підготовлених виконавців.
Втрати Динамо, Чорноморця і Карпат в глядачах виявилися не настільки істотні. Два перших клубу навіть зберегли свої позиції в рейтингу відвідуваності, а львів'яни, хоча і опустилися на дві позиції, поступилися лише донецьким клубам: Шахтарю і Олімпіку.
Саме за цими двома командам зафіксовано зростання показника відвідуваності. Збільшилося і число глядачів на домашніх іграх і Зірки. Але тут все зрозуміло — команда піднялася на лігу вгору, тому й кількість уболівальників зросла за рахунок неофітів.
Зростання чисельності шанувальників Шахтаря і Олімпіка також лежить на поверхні — зміна місця проведення домашніх матчів. Шахтарю виявилося досить провести всього кілька поєдинків у Харкові та Запоріжжі і середня відвідуваність команди зросла з 4 до 8 тис. осіб. Експеримент Олімпіка з проведення домашніх матчів в Сумах забезпечив їм приріст аудиторії більш ніж в шість разів — з 800 до майже 5 000 глядачів. Так і хочеться запропонувати змінити локацію ще ряду клубів вишки, дивись і в інших містах, на інших стадіонах на їх гри збереться більше глядачів. Ідея, до речі, не настільки абсурдна, як здається: в США і Канаді подібні прецеденти мали місце в НХЛ і НБА. Дійсно, існують міста, де інтерес до спорту взагалівідсутній або ж стадіони, на яких команда змушена виступати, не здатні вмістити всіх бажаючих або недостатньо комфортні.
Проблема в стадіонах?
В Україні навіть комфорт стадіонів є недостатнім, щоб забезпечити їх заповнюваність хоча б на 25%. Нагадаємо, що в десятці провідних першостей Європи немає жодної, де цей показник нижче 50%.
У поточній першості кращий результат у Олександрії — 31%, що на 23 в.п. гірше, ніж середнє значення по Італії (середня заповнюваність стадіонів в цій країні найнижча серед всіх чемпіонатів першої десятки). Більш того, показники Олександрії впали, в порівнянні з сезоном 2015/2016 майже в два рази. Приріст спостерігається лише у Шахтаря і Зірки і пов'язаний, в першому випадку, зі зміною місця проведення окремих матчів, а в другому — з переходом команди на лігу вгору.
Дивлячись на статистику заповнюваності стадіонів, наведену вище, розумієш, що якість арени кардинально не впливає на відвідуваність ігор в Україні. Не варто заперечувати, що сучасний стадіон притягує додаткове число уболівальників. Однак, в існуючих реаліях це не той фактор, який змусить значну кількість глядачів відвідати гру своєї команди «в живу».
Проблема в якості гри?
Проблема зниження якості гри вже озвучувалася вище. Вихід з українського чемпіонату найбільш талановитих виконавців в 2016 р. набув обрисів втечі. Якщо в 2014-2015 рр. виїжджали, переважно, легіонери, то в минулому році естафету підхопили вітчизняні «зірочки».
Євро-Рейтинг вважає, що поки не варто говорити про яку-небудь катастрофу. В останній рік в першості засвітився цілий ряд молодих виконавців, поява яких було б малоймовірною раніше. Зменшилася кількість «баласту» з-за кордону, ряд команд почали говорити про політику українізації, чого не спостерігалося десятиліттями. Самі матчі стали більш непередбачуваними. Що стосується видовищності, то є можливість порівняти середній рейтинг видовищності команд у весняній і осінній частині чемпіонатів в 2016 р.
Як бачимо, осінь була більш цікава з точки зору видовищності і непередбачуваності, на що вказує як зростання середнього рейтингу першості – з 4,73 до 4,93 балів, так і показники видовищності окремих клубів. Майже всі команди Прем'єр-ліги, за винятком Волині, Дніпра і Ворскли, додали. Особливо вражають результати Олімпіка, Чорноморця і Шахтаря. І якщо останні пов'язаний як з успішної спадковістю на тренерському містку так і з наявністю висококласних виконавців, то видовищність гри перших двох команда – заслуга саме тренерів.
Так що ж тоді?
Проведені вище дослідження наштовхують на думку, що падіння глядацького інтересу обумовлено не тільки економічними причинами і втратою провідних виконавців. Ці два фактори відіграють важливу роль, як і відсутність усталеної аудиторії у Шахтаря, Зорі і Олімпіка в нових містах. Однак, якщо проводити паралель з 90-ми роками минулого століття, ситуація виглядає ніяк не гірше. Нагадаємо, що тоді економіка країни перебувала в стопорі близько восьми років, рівень добробуту населення був нижчим. Майже всі класні виконавці були в Динамо, деякі — в Дніпрі, Чорноморці і Шахтарі. Тобто, приблизно як і зараз. Стадіони були набагато в гіршому стані. Однак, середня відвідуваність, як уже зазначалося раніше, не опускалася нижче 5,5 тис. осіб.
Ключовий виглядає необхідність усунення проблеми демотивації уболівальників. Якщо на кожному розі розповідати, що вітчизняний чемпіонат — це повний відстій, то їх число на стадіонах явно не збільшитися. Якщо ведучі телепрограм розповідатимуть, що нинішні футболісти грати не вміють, і їх краще всього «в мішок і з моста», глядач на цю команду не піде. Нарешті, якщо менеджери клубів Прем'єр-ліги не будуть працювати з уболівальниками, а ТОП-менеджмент Прем'єр-ліги — пропагувати національну першість, ми дуже скоро зрівняємося з Хорватією, Румунією, Кіпром, де середня відвідуваність становить 2,5-4,0 тис. глядачів. А улюблена розвага фанів — це поганяти своїх футболістів на їх же базі, якщо вони знову програли або побитися з іншими фанатами.
Вибір, загалом, не надто широкий. І ініціатором зміни вектора має стати саме футбольне керівництво. На відміну від середини 90-х немає підстав очікувати, що ситуація зміниться сама по собі, без втручання менеджменту. Занадто різким виявилося нинішнє падіння, занадто розчарований зараз уболівальник.
Так, навесні число глядачів, ймовірно, збільшиться. Перш за все, тому що Шахтар почне грати в Харкові. На низькій порівняльній базі буде одержано приріст показника середньої відвідуваності. Однак це буде короткостроковий результат: вже в новому сезоні все може повернутися на «круги своя», якщо не буде вжито дій з популяризації чемпіонату і просуванню нових імен. На думку Євро-Рейтинг тільки за рахунок активних піар-дій, спрямованих на створення нового, якісного продукту можна відродити інтерес до українського першості.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
