Потрібно звикати до того, що «Динамо» та «Шахтар» на правах грандів українського футболу прибиратимуть до своїх рук усе, що хоч трошки виблискує в чемпіонаті України. Минули ті часи, коли гранди «живилися» футболістами з-за кордону. Точніше, статусними футболістами з-за кордону, можливість запрошувати яких була вигідною не лише для грандів, а й для клубів середньої руки. Поки «Динамо» та «Шахтар» «возилися» з умовними Велозу, Бернардами, Мбокані і Гонсалесами, команди на кшталт «Зорі», «Чорноморця» чи «Карпат» відчували відносний спокій щодо кадрових ресурсів.
Тепер же, коли «Динамо» та «Шахтар» переходять на економічну модель існування, українські команди середнього гатунку стали широким полем моніторингу селекційної служби грандів. І всіх, хто хоч якось виділяється з сірої маси, вітчизняні футбольні зубри манять більш вигідними контрактами, статусом і перспективами.
Приклад з Бланко-Лещуком – показовий. Хлопець рік добре пограв за «Карпати» – і миттєво був висмикнутий одним з грандів. У даному випадку – «Шахтарем».
В Україні вже не перший сезон існують гострі проблеми з нападниками. Забивних, самодостатніх форвардів не вистачає навіть «Динамо» та «Шахтарю», не говорячи вже про команди нижчого рівня. Тому нині для «гірників» важливий навіть Будківський, який за інших умов навряд чи отримав би свій шансу в першій команді. Відтак, пройти повз Бланко-Лещука, який в складі аутсайдера забив сім голів за сімнадцять матчів і якісно виділявся на фоні партнерів, «гірники» не могли.
«Шахтар» гостро потребує нападника. Після відходу Селезньова та Едуардо Паулу Фонсека залишився з Феррейрою та Борячуком, які аж ніяк не здатні доповнювати один одного. З обома ще потрібно працювати в плані становлення, тому конкурент, який дихав би їм в спину – важлива опція в тактичних елементах Фонсеки. Будківський? Будківський для «Шахтаря» виглядає котом в мішку. А ким виглядає Бланко-Лещук? Гравцем, з яким можна працювати і якого потенційно можна підняти до досить високого рівня.
Заманити аргентинця «Шахтареві» було неважко. Ґрунт «гірники» прощупували ще осінню, - тоді, коли Бланко-Лещук став персоною медійною і розрекламованою. З «Карпатами» у аргентинця контракт завершувався влітку 2017-го, тому в даному випадку донеччанам належало просто зіграти тонше, аніж київське «Динамо», яке теж приглядалося до нападника. Зважаючи на прямолінійність менеджерів киян – зробити це було нескладно.
Про перспективи Бланко-Лещука у «Шахтарі» більш конкретно поговорити вдасться пізніше, - коли стануть відомими деталі переходу. Наприклад, який за тривалістю контракт підписав аргентинець, чи наполягав на придбанні Густаво Бланко-Лещука особисто Паулу Фонсека, чи знайде аргентинець спільну мову з новими партнерами.
Зараз же можна сказати те, що Бланко-Лещук – форвард віртуозний, здатний зіграти нестандартно, фізично сильний і достатньо технічний. Проблемою може стати хіба що відносна повільність гравця. «Шахтар» – команда швидка, команда, в якій потрібно вміти стрімко вибігти в контратаку, або ж підтримати/розвинути наступ одним маневром. В такій грі Бланко-Лещук ризикує залишатися на голодному пайку.
Але Паулу Фонсека намагатиметься використовувати сильні сторони нападника. Наприклад, в матчах проти команд, котрі всіма силами захищаються і проти яких апріорі не зіграєш на контратаках. Густаво Бланко-Лещук – той футболіст, який здатен ефективно боротися за м'ячі, продавлювати опонентів після передач з глибини та флангів. Принаймні, в такій грі Густаво виглядає перспективніше, аніж Феррейра чи Борячук.
Тобто, цим трансфером «Шахтар» спробує додати різноманітності своїм наступальним діям. А як воно піде – покаже час. «Гірники» вже мають як позитивний, так і негативний досвід переманювання до себе футболістів з українських команд нижчого рівня. Генріх Мхітарян, наприклад, став для донецького клубу знахідкою і золотою жилою, Майкон, Таргамадзе, наприклад, - марною тратою часу, зусиль і ресурсів.
До якої категорії віднесемо запрошення Густаво Бланко-Лещука? З відповіддю на це запитання мусимо зачекати.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
