Чому немає коментарів ані від клубу, ані від Макаренка? Тому що коментувати можна лише те, що вже відбулося. А відбулося на сьогодні лише те, що новий контракт із футболістом «Динамо» ще не підписаний. Він може бути підписаний пізніше, а може бути не підписаний взагалі. І це нормально. Свої інтереси є як у клубу, так і у гравця. І немає нічого особливого у тому, що ці інтереси можуть у певний момент не співпадати. У такому випадку слід або шукати компроміс, або прощатися. Як буде із Євгеном ми невдовзі дізнаємося. А поки що - кілька міркувань з цього приводу.
Найперше – раджу не довіряти цифрам, які подають усілякі «джерела». І не тому, що названі «джерелами» суми контракту Макаренка не відповідають дійсності, а тому, що вони «неофіційні». А «неофіційно» можна говорити що завгодно. Мене непокоїть тональність, до якої схиляють любителів футболу під час обговорення «проблеми Макаренка». Тому що ані версія про те, що Макаренко «захотів більше грошей у важкі для усіх часи», ані версія, що він же «наплював на клуб, який дав йому усе», заздалегідь не відповідають дійсності. Мова може йти лише про умови подальшого перебування футболіста у команді.
Нагадаю, що чемпіону Європи серед юнаків-2009 Євгену Макаренку навесні виповниться 26 років. У такому віці футболісти вже стають «зірками». Або не стають. Знаючи ставлення Євгена до футболу, можу точно сказати – сидіти на лаві для запасних за високу зарплатню він не згодиться. Занадто високий потенціал цього футболіста і він прагне його реалізувати.
Памятаєте воротаря Рибку, який колись пішов із «Динамо»? Він же міг спокійно сидіти за спиною Шовковського, якому програв конкуренцію. Не думаю, що йому би категорично відмовили у продовженні контракту якби дуже попросив. Воротар вибрав інший шлях і за кілька років став голкіпером національної збірної, куди потрапив із «Шахтаря». Чи вірним був цей вибір хай вирішує кожен для себе, але те, що футболіст хоче грати – це нормально.
Макаренко в «Динамо» досі не грав. Він мучився на позиції лівого захисника, до якої не має жодних здібностей. Але коли його на це місце поставив свого часу Олег Блохін, футболіст погодився – хотів грати за рідне «Динамо». Насправді всім, хто знає футболіста Макаренка, добре відомо, що цей футболіст ніякий не захисник, а чистий «плеймейкер» із відмінною технікою, сильним ударом та точною передачею. Чи є у нинішньому «Динамо» місце для нього? Чи готовий він у 25 років з нуля боротися за місце, на яке у команді півдюжини гідних кандидатів?
Упевнений, що саме в цьому, а не у зарплатні, проблема Євгена Макаренка в «Динамо». Йому не дали шансу зіграти на його позиції і, вірогідно, вже не дадуть. То чи варто Євгену бути посереднім крайнім захисником, коли він може набагато краще проявити себе у центрі поля? Свого часу із «Динамо» пішов Руслан Ротань, який так само не витримував конкуренції. Після цього він став на довгі роки незамінним у збірній України, і на мою думку. є таким досі. Мені, як «динамівцю», звісно, шкода, що такий гравець пішов із команди. Але таке футбольне життя.
У Євгена Макаренка в будь-якому випадку ще буде шанс показати, на що він насправді здатний. І коли це станеться не в «Динамо», то так тому і бути. Хоча втрачати такого футболіста, звісно, не хотілося би. Але про це нехай говорять поміж собою сам Макаренко, керівники клубу та тренери. Коли домовляться – повідомлять.
