«Динамо» почало тотально економити на трансферах та зарплатах. Це абсолютно логічний крок в сьогоднішніх умовах і за це несправедливо критикувати керівництво клубу. За останні два роки основна група футболістів із зарплатнею більше мільйона доларів на рік була або продана (Дуду, Безус, Ленс, Рубен, Драгович), або відправилась в оренду (Мбокані, Теодорчик, Беланда, Кравець), а з деким просто не продовжили контракт (Велозу, Гусєв, Шовковський). Остання втрата «Динамо» з основної обойми – Євген Макаренко. Але це вже втрата зовсім іншого рівня.
Зарплата Макаренка була далеко не найбільша в клубі – 350-600 тисяч доларів на рік (в контракті були прописані штрафні санкції за малу кількість матчів у стартовому складі, і цей пункт «Динамо» регулярно використовувало). Сторони просто не домовились про нові умови. Клуб хотів зменшити зарплату і залишити штрафні санкції – тоді Макаренко міг отримувати 15 тисяч доларів на місяць, якби не грав. І це не просто теорія. Судячи з того, що Антунеш продовжував грати навіть після провальних поєдинків, «Динамо» намагається засвітити португальця і заробити на його трансфері. Тому конкуренція Макаренка і Антунеша була не лише на полі.
Інколи “економія вже сьогодні” приносить втрати в довгостроковій перспективі. Це дуже важливо враховувати футбольним клубам. Встановлення індивідуальних лічильників на комуналку теж коштує дорого, але це зменшує ціну в платіжках у 2-3 рази. Відтак уже через півроку-рік можна відбити вартість лічильників і продовжувати платити урізану суму.
Аналогічна ситуація могла відбутись і з Макаренком. Він зіграв у половині матчів «Динамо» цього сезону (13 у старті з 26), часто вигравав конкуренцію в Антунеша, регулярно грав у єврокубках і був одним із кандидатів у збірну України. За показниками Instat, Макаренко в першій половині сезону – найкращий лівий захисник чемпіонату після Ісмаїлі, а це вказує на те, що від травми ахіллового сухожилля він відновився і міг прогресувати далі. І, що не можна забувати, йому лише 25 років.
Іншими словами, трансферна вартість Макаренка у кілька разів повинна перевищувати ціну, наприклад, Володимира Костевича, якого «Лех» придбав за 500 тисяч євро, якщо вже врахувати бонуси. Відтак дивно, чому «Динамо» не домовилось підписати новий, навіть короткостроковий контракт із Макаренком на тих самих фінансових умовах, витратити нехай навіть 500 тисяч доларів, але влітку продати його за 1-2 мільйони. Якщо по ньому не було пропозицій, в цьому міг би допомогти якісний агент – влаштувати такого гравця з таким досвідом і з такого клубу так, щоб виграло і «Динамо», і сам Макаренко.
В аналогічному випадку з Ярмоленком «Динамо» підписало зі своїм лідером нову п’ятирічну угоду, при цьому піднявши зарплатню футболісту в кілька разів. Саме ця ситуація тепер змушує «Динамо» економити на всьому. Навіть якщо Ярмоленка вдасться нарешті вигідно продати, від трансферної суми потрібно буде відмінусувати ці 4-5 млн. Продавши рік тому Ярмоленка за 20 мільйонів у «Борусію» чи «Сток», «Динамо» значно зменшило б зарплатний фонд. І, напевно, не відпустило б зараз Макаренка.
Ситуація з контрактом Макаренка особисто для мене показала усю глибину фінансових проблем у «Динамо». Якщо клуб не продовжує контракт з футболістом основного складу з зарплатнею 350-600 тисяч доларів на рік, значить, слід очікувати на нові аут-трансфери вже цього року. Як говорить Ігор Суркіс, «баласт» із середньою та високою зарплатнею буде скидатись, а молодих футболістів з академії, яка так вчасно почала показувати результати, ставатиме все більше. Про зарплату Макаренка вони можуть лише мріяти, тому абсолютно підходять під нову політику «Динамо».
Ярмоленко, Віда, Хачеріді, Мораєс, Беланда, Теодорчик, Мбокані – цікаво, хто наступний.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
