«Все почалося з того, що в школі №170 Оболонського району Києва, з подачі директора Віктора Павловича Заболотного був організований футбольний спец-клас. Учні осягали ази футболу в клубі «Чайка» під керівництвом Григорія Матвієнка. І ось групу, що налічувала близько ста осіб, передали мені для тестування і подальшого відбору в спец-клас. Залишити потрібно було чоловік 30, після закінчення третього класу школи. Практично всі літні канікули були присвячені відбору в цю групу. У числі кращих виявився і Саша Шовковський. Були в цій групі й інші майбутні гравці команд-майстрів: Кабанов, Баланюк, Радченко, Шульга, Теодорович, Ващук, Поліщук, Федоров, Олександр Венглинський, Ковальчук.
У тренувальному процесі ми практикували вправи з обводки різних перешкод із м'ячем і подальшим ударом по воротах. Потім хлопці по черзі ставали «в рамку», цю вправу було направлено на розвиток координації, а також, щоб хлопці не боялися м'яча, що летить. Саме тоді я звернув увагу, що Саша Шовковський намагався не відбивати м'яч, а ловити його. Причому робив це досить впевнено, та й фактура у нього була відповідна - у групі він був вище зп всіх. Мою пропозицію було прийнято і з 4-го по 11-й клас, тоді ще зовсім юний Шовковський, почав свій воротарський шлях у великий футбол.
Майже всі з групи після випуску потрапили до «Динамо-3». Провівши сезон, Саша був запрошений Йожефом Сабо в першу команду. Думаю, що про його спортивні досягнення відомо всім, хто цікавиться цією народною грою. Відданістю Олександра футболу, його джентльменською порядністю я дуже пишаюся, як його наставник», - розповів Анатолій Миколайович у коментарі Footboom.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!