Безумовно головною функцією і головним критерієм оцінки роботи Міністерства молоді та спорту є професійний спорт, а звідси і повноваження щодо формування збірних команд, фінансування спортивних заходів, придбання обладнання, визначення пріоритетів серед видів спорту, які отримують найбільшу увагу від держави, а відповідно і фінансову підтримку.
Здавалося б, хто контролює перелічені вище питання, той і контролює український спорт, та і логічно було б припустити, що це робить сам пан міністр. Проте, на сьогодні виявилося що це не зовсім так, точніше взагалі не так.
А почалося все у далекому 2012 році, коли за підтримки всюдисущої Партії Регіонів (а куди ж без неї?) на посаду Президента Федерації легкої атлетики було обрано Ігоря Гоцула. Першим завданням для новоспеченого президента федерації було проведення юнацького чемпіонату світу, який проходив вгадайте в якому місті? Згодом, у Донецьку також було “реконструйовано” ще три стадіони, що в результаті неабияк поповнило касу Партії Регіонів.
Відсутність професійної спортивної освіти для інженера-будівельника пана Гоцула не стала на заваді і для подальшого кар’єрного зростання у спортивній галузі, і от, уже в 2014 році, вже перефарбованому Ігорю Євгеновичу, змальовується нова посада заступника міністра-керівника апарату Міністерства молоді та спорту України.
Як же ж спорт без потужних інженерів-будівельників?
А далі, чи то по доброті душевній, чи то по наївності, а поінформовані джерела стверджують що з політичних мотивів, пов’язаних зі скандальним прощанням Ігоря Жданова з Юлією Тимошенко (призначений міністром за її квотою), Жданов вимушений поступово передати свої повноваження успішному кар’єристу, своєму вже першому заступнику Ігорю Гоцулу.
В першу чергу, після вступу на нову посаду, паном Гоцулом організовується так званий “експеримент”, суть якого полягає у виведенні бюджетних коштів на спортивні федерації, де вони витрачаються без жодного контролю з боку держави, і це сотні мільйонів гривень! Звичайно, першою експериментальною федерацією стала очолювана ним Федерація легкої атлетики України.
Убезпечивши “свої” гроші від сторонніх очей Ігор Євгенович береться за грабунок інших видів спорту, попередньо відібравши у міністра повноваження щодо розподілу бюджетних коштів між видами спорту. І почалося свято (звісно, тільки для нього), кошти знімаються з усіх “малоперспективних” видів, які на відміну від легкої атлетики приносили золото і срібло Олімпіади в Ріо, і направляються на Федерацію легкої атлетики.
Звичайно, все для королеви спорту, хоча близькі його друзі кажуть що він не по королевах, скоріше по принцах.
Здавалося б, що ще треба? Повний контроль над фінансами галузі спорту, сам собі федерація, сам собі формую календарний план (за скільки, кому і де змагатись), сам розподіляю кошти між видами спорту, сам формую склад делегацій на змагання, сам собі звітую куди кошти були витрачені. Коло замкнулось.
Але ні, мало. Є ще кадрова комісія міністерства, яка відповідає за те яких спортсменів прийняти на роботу до національної команди, хто їх тренуватиме і хто відповідатиме за розвиток кожного окремого виду спорту. Цього разу від зухвалості Ігоря Гоцула постраждав інший заступник міністра - Ярослав Войтович, який був позбавлений цих повноважень.
І ось, крім контролю фінансів додається ще й контроль над тими на кого ці кошти мали би витрачатись. Круто?
Не поспішайте обурюватись, адже і це ще не все. З початку цього року у міністерствах передбачено посади державних секретарів, які на відміну від міністрів і їх заступників є неполітичними посадами і відповідають за діяльність апаратів міністерств, тобто контролюють роботу всіх державних службовців, співробітників міністерств. Була б хоча б найменша нагода щоб посаду держсекретаря обіймав перший заступник міністра то пан Гоцул безумовно б цією нагодою скористався.
02.02.2014 Ігор Гоцул з віце-президентом ЄАФ Каролем Пильне та Олегом Немчіновим.
Та нагоди такої не було, а тому довелося подарувати українському спорту черговий шедевр у вигляді голови федерації легкої атлетики м. Севастополя та голову трьох сіл на Донеччині пана Олега Немчінова. Ми б не хотіли зупинятись на особистих якостях цієї особи, але з вуст людей, які його знають особисто, найлагіднішим було “чоловік з жіночим голосом”.
Ну от і все, пазл склався. В руках однієї особи сконцентровані всі повноваження Міністерства молоді і спорту, всі, починаючи від прибиральниці і закінчуючи олімпійськими чемпіонами залежать від волі, настрою і бажання однієї особи.
А що залишилось пану міністру Жданову? Вітати короля спорту?
Сумнівне лише тільки одне, чи потрібно Ігорю Гоцулу таке визнання міністра?
Адже багато хто знає, що за його підписом можна провести закупівлі без системи Прозоро, незважаючи на наказ міністра про її безумовне використання, що з появою у правлінні Федерації легкої атлетики керівників Ощадбанку Укрспорт та і вся галузь спорту тепер працює лише через цей банк, що якщо якомусь виду спорту необхідно придбати якесь обладнання то потрібно домовитись з фірмою його брата Атлетика-віва, що якщо потрібно приховати позитивну допінг пробу спортсмена то і це питання також в його силах.
І ще багато інших дрібниць, як то кажуть: копієчка до копієчки...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
