«Сьогоднішні вболівальники розбираються в перипетіях трансферного ринку на досить серйозному експертному рівні. Їм важко збагнути, як людина, що розбирається в футболі, може цього не розуміти.
Так ось, хочу вам сказати, за часів СРСР були трансфери, а переходи гравця з одного клубу в інший суто всередині країни - ніякої закордону. Але грянула перебудова, двері в світ почали відкриватися. А після тріумфального виступу збірної СРСР на ЧС-1986 Мексиці почали надходити пропозиції з зарубіжних клубів.
Але замість агентів інтереси гравців представляли державу в особі чиновників Держкомспорту. Ми були як сліпі кошенята, але не володіли інформацією, все вирішувалося в Москві, а нас ставили перед фактом. Не було ні інтернету, ні інформації, ні агентів, ні баз даних, ні досвіду, ні знань. Ситуація була така: чиновники вирішували, куди продавати і за скільки. Держава в особі цих діячів починала робити бізнес, не питаючи самих гравців.
Розповім про один унікальний випадок. Був такий легендарний захисник з московського «Спартака» Вагиз Хіддіатулін, якого з помпою продали у французький клуб «Тулуза». Весь радянський спорт гудів. Багато заздрили, адже наш гравець поїхав на Захід. Коли він приїхав туди, і французи дізналися, скільки йому від контракту належить, вони були в жаху - кажуть, вони йому ще й доплачували. Це справило резонанс, в газеті «Радянський спорт» навіть з'явилася стаття під назвою «Продали за трамвайний квиток».
Були ще ексцеси - і не тільки з футболістами, але і з хокеїстами, однак, як то кажуть, добрий початок. Ми були першими, прокласти дорогу до Європи. Блохін, Заваров і ваш покірний слуга. І як би пафосно це не звучало - ми були першими. Це вже всі пішли після нас второваною стежкою, а ми випробували на собі всі принади Держкомспорту і Совінтерспорта, незручності від незнання мови, чужого способу життя, побутових негараздів і вливання в команду, яка могла і не стати рідною, а колектив не стати сім'єю.
Вивчаючи суми за зимові трансфери - розумію, що зараз це ціла індустрія, галузь зі своїми правилами, умовами і ціноутворенням. І поширюються торги, покупки не тільки на Європу, а вже й на Азію. Я радий, що праця професійного футболіста так високо цінується, але, тим не менше я засмучений нинішнім станом нашого українського футболу, починаючи від дитячого і закінчуючи чемпіонатом України. Але про це пізніше...»
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
