«Січень футбольний ще довго асоціюватиметься у нас з відтоком виконавців з українських клубів. Туреччина, Бельгія, Польща, Угорщина, Азербайджан, Данія... Список країн, в які подалися в пошуках кращої долі, наші гравці вражає і одночасно дає чималу поживу для роздумів», — відзначає для footboom.com Кривенко.
«Ще кілька років тому благополучне сите життя жоден український футболіст ні за що б не поміняв на розмірене буденне в тій же Туреччині чи Польщі. Але часи захмарних зарплат, хороших премій, великих підйомних залишилися в історії. Клуби переживають важкі часи, український футбол - це дзеркало нашого повсякденного життя. Не може спорт великих досягнень існувати окремо від суспільства. Меценатам, які ще вчора вкладали величезні кошти у свої команди, зараз не до жиру.
«Шахтар», за моїми даними, ще продовжує виплачувати своїм гравцям пристойні гонорари, інші зменшилися. Помітно, судячи по січневим трансферам, оптимізувала витрати «Ворскла», яка входила в число найбільш забезпечених в Прем'єр-лізі команд. Практично всі провідні виконавці полтавців розбіглися хто куди: Юрій Коломоєць подався до Угорщини, Сандро Кобахідзе - в Туреччину, Олексій Дитятьєв перебрався в «Карпати»...
Якщо ми звернемо увагу, то наші хлопці зараз кинулися до Туреччини. Хороший ринок, гідний чемпіонат, більш вигідні фінансові умови. Грошей, які там платять, в українському футболі ці хлопці не зароблять. Риба вибирає, де глибше, а людина - де ліпше...
Краще, на жаль, поки за бугром, а не у нас. Український футбол, як це не прикро, свого дна ще не досяг. Падіння продовжується. За моїми відчуттями, регрес триватиме ще не одне міжсезоння. Дна досягнемо, коли з іншого боку постукають.
Ви ж розумієте, якщо наші люди їдуть вже в чемпіонат Данії, то це свідчить лише про одне: тут вони не горять бажанням виступати. Де завгодно, як завгодно - тільки б стабільно і спокійно все було. Про рівні вже ніхто сильно не замислюється. Не той час, щоб перебирати харчами.
Кілька вдалих, з моєї точки зору, трансферів здійснили «Карпати», зумівши непогано заробити на переходах Густаво Бланко-Лещука і Володимира Костевича. Президент львів'ян Петро Димінський, якого колись лаяли за слабку селекційну роботу і низький рівень менеджменту, наочно продемонстрував, як за рахунок продажу футболістів клуб Прем'єр-ліги може успішно функціонувати навіть у цих складних умовах. В той час, як з інших команд гравці в більшості своїй йдуть вільними агентами...
І те, що «Дніпру» вдалося поповнити клубну касу за рахунок продажу в «Карабюкспор» Андрія Близніченка, - велика удача. Особливо в світлі фінансових та організаційних проблем дніпрян. Та й у молодого гравця з'явилося більше шансів заявити про себе в Європі. Як, до речі, і у його недавнього партнера по команді Валерія Лучкевича, який перебрався в «Стандард». Він володіє прекрасною швидкістю і непоганим дриблінгом, заточений на атаку, він має всі дані, щоб заграти в бельгійському чемпіонаті.
Але, звичайно ж, виділяється на тлі всіх січневих трансферів перехід Олександра Караваєва, який належить «Шахтарю», із «Зорі» в «Фенербахче». Один з провідних клубів Туреччини, з хорошою і давньою історією, регулярно виступає в єврокубках. Що ще додати? Мабуть, тільки декілька слів, вимовлених самим Караваєвим в аеропорту Стамбула: «Перехід в таку команду - великий крок у кар'єрі».
Топ-5 трансферів українських клубів у січні. Версія Ігоря Кривенка
1. Олександр Караваєв, півзахисник («Зоря» - «Фенербахче»)
2. Густаво Бланко-Лещук, нападник («Карпати» - «Шахтар»)
3. Валерій Лучкевич, півзахисник («Дніпро» - «Стандард»)
4. Володимир Костевич, захисник («Карпати» - «Лех»)
5. Олександр Кобахідзе, півзахисник («Ворскла» - «Гезтепе»)
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
