— Юрію Миколайовичу, на першому тренувальному зборі, коли, за вітчизняною традицією, «закладається основа фізичної форми», луганці зіграли доволі багато спарингів. Це таке нововведення чи загальна тенденція?
— У принципі, ніякого нововведення тут немає, все залишається «по-старому», просто ми зсунули строки підготовки. По суті, збір у Туреччині — другий цього року: перший почався 16 січня в Запоріжжі й тривав по 23-є число включно. Оце і був період т.зв. «втягувальної» підготовки: працювали в режимі дворазових тренувань (вранці — пробіжки, ввечері — тренажери), намагалися тримати гравців на пульсі 160-170, щоби відновилася серцево-судинна система. А ось у Туреччині вже працювали над технікою, тактикою, було багато роботи з м’ячем, якої взагалі уникнули в Запоріжжі. При цьому, до речі, не забували й про біг та «фізику».
— У Туреччині авторами забитих м’ячів «Зорі» ставали різні гравці, явного бомбардира не було. Про що це свідчить: про відсутність лідера в атаці чи про універсалізм виконавців?
— Головне, про що це свідчить, так це про те, що маємо великі проблеми з центрфорвардом. Інша справа, що сьогодні це, мабуть, біда №1 усього футболу України: назвіть мені хоча б одну команду, яка не має цієї проблеми! Тому виходимо із ситуації, шукаємо варіанти. Зокрема, вирішили змінити тактичну схему: якщо восени віддали перевагу розстановці 1-4-2-3-1, то в Туреччині активно награвали 1-4-3-3. Маю на увазі схему з одним опорником і двома центрхавами, висунутими ближче до нападу. Перевага цієї схеми в тому, що пожвавлюється атака, недолік — послаблюється захист.
— Чи не тому команда багато пропускала у спарингах?
— Можливо, десь так і є. Хоча, вважаю, основна причина — проблема центрального оборонця: пішов Михайло Сиваков, і ми поки не знаємо, ким замінити його. Маємо сильного Рафаеля Форстера, досвідченого В’ячеслава Чечера, молодого Михайла Шершеня, пробуємо на цьому місці Ігоря Харатіна, однак проблема поки не зникла.
— Щодо Григорія Ярмаша: було заявлено, що з ним перепідписали контракт на півроку, після чого він увійде в тренерський штаб, але на зборах Ви доволі часто залучали його до спарингів.
— У нашій ситуації не можна розкидатися гравцями. Судіть самі: травмувався Микита Каменюка — наш лідер і капітан, який, судячи з усього, не встигне відновитися до початку березня, ще можуть бути травми — футбол контактний вид спорту. Тому награємо всіх, кого можемо награти.
— Про Владислава Калітвінцева: чому, якщо вийшло з ним, не вийшло із Сергієм Мякушком і наскільки це рівносильна заміна Олександрові Караваєву з огляду на те, що в цих гравців різні «робочі» ноги?
— Я, чесно кажучи, шокований, звідки взялася думка, що Калітвінцев — заміна Караваєву! Не вийшло з Мякушком, бо «Динамо» віддавало його лише на три місяці. А Владислав — просто талановитий футболіст, який буде для нас справжнім підсиленням. І не проблема, що в нього «робоча» — одна ліва: припустімо, Андрій Ярмоленко має таку ж специфіку, і що, заважає вона йому? Плюс до того, не забуваєте: маємо правоногого Івана Петряка, талановитого Пауліньо, супершвидкого Денніса Бонавентуре, який може вирости в дуже сильного гравця. Тобто є з кого вибирати. Я взагалі ціную універсальних футболістів, які не бояться грати будь-де. Таких, наприклад, як Дмитро Гречишкін.
— Чи маєте інформацію про результати МРТ Владислава Сандрака-Вінницького?
— Поки ні. У середу-четвер він пройде обстеження в Запоріжжі, після чого все проясниться.
— Днями «Зоря» відправиться на останній тренувальний збір. Більшість професійних гравців запевняє, що цей елемент футбольного життя містить обмаль радощів. А як сприймають збори професійні наставники?
— Думаю, хлопці трохи перебільшують. Вони не застали радянські часи, ось коли було складно! А тепер — курорт, хороша погода, чудовий готель, смачна їжа, тренажери, сауни, відновлювальні процедури… На що скаржитися? Що може бути краще, ніж умови, коли з комфортом займаєшся улюбленою справою?
— Наостанок — власне про Лігу Парі-Матч: багато хто вважає, що 25 лютого у вашому поєдинку із «Динамо» вирішиться доля другого місця. Й ось актуальний контекст: «Зоря» втратила чи не найсильнішого футболіста, натомість киян зберегли всіх лідерів…
— Уже звикли до цього. Згадайте: раніше втрачали Руслана Малиновського, Пилипа Будківського, Максима Малишева, Андрія Тотовицького й щоразу виходили із ситуації. Це нормальний процес у футболі — ротація. Навіть більше того: радію, коли, наприклад, Караваєв іде у сильніший — на сьогодні — чемпіонат, у клуб із великими амбіціями… Нічого страшного не сталося, ми собі спокійно працюємо й готуємось.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
