Як відомо, футболіста не захотіли бачити в своєму клубі ультрас мадридського клубу, звинувативши його в нацизмі.
Звичайно, всю вину можна спихнути на агресивно налаштованих фанатів «Райо», але чи тільки вони винні у цій ситуації?
«Звичайно, я впевнений, що це помилка його агента. І вона дійсно була. Він довгий час живе в Мадриді. Там не так багато команд, і він повинен знати нюанси. Все було зроблено максимально форсовано, і тому так вийшло», - прокоментував ситуацію футбольний агент Олександр Панков. З його словами важко не погодитися . Більше того, агент Романа Зозулі навіть сам визнав свою помилку: «Це моя помилка. Менеджер повинен мати повністю всю інформацію, намагатися трохи передбачити ситуацію, турбуватися про свого гравця. Так що в цій команді Роман не залишиться. Якби я перевірив повністю всю інформацію, хто і чим займається в «Райо Вальєкано», мені навіть в голову не прийшло б Ромі пропонувати цю команду», - сказав Володимир Кузьменко, який представляє інтереси Зозулі.
Помилки безпосередньо агентів, або ж, так званих, «футбольних людей», які призводять до скандалів в Україні - непоодинокі випадки. Ми вирішили згадати кілька історій, коли, назвемо їх, «футбольні агенти» діяли лише у своїх інтересах.
Євген Селезньов – «Кубань»
В лютому 2016 року справжній футбольний агент Вадим Шаблій працевлаштував Євгена Селезньова у «Кубань» і цей трансфер серйозно зіпсував репутацію іменитого форварда. Це була схема «як швидко «скосити» грошей». Проте закінчилося все грандіозним скандалом. В Україні таке рішення податися на Росію сприйняли критично. Окрім цього, як згодом виявилось, «Кубань» не той клуб, який дасть можливість «годувати сім'ю». У «Кубані» були серйозні фінансові проблеми і клуб навіть був на межі банкрутства. До слова, сам Селезньов також назвав перехід у «Кубань» помилкою.
Володимир Костевич – «Лех»
ТЩе одна схожа ситуація трапилась цього ж міжсезоння. Талановитий український футболіст Володимир Костевич цієї зими відправився в «Лех». Здавалося б, агент Костянтин Нестеренко знайшов непоганий варіант, зважаючи, що «Карпати» залягли на дно турнірної таблиці УПЛ, а польський «Лех» має непогані шанси пробитися в єврокубки. Однак футболісту відразу ж довелось виправдовуватися за фото біля пам'ятника Степану Бандері, якого в Польщі вважають злочинцем: «Чи не боюся я реакції польських фанатів на фото, де стою біля пам'ятника Степану Бандері з рукою на серці? Я знаю, що поляки мають свою думку про Бандеру, українці - свою. Я ніколи не втручався в політику, бо не розбираюся в цьому. Мені неприємно, коли мене називають бандерівцем, бо я Володимир Костевич. Я не заслужив, щоб мене називали так», - розповів Костевич. Можна багато говорити про те, що футбол поза політикою, але подібні речі доводять протилежне. Залишається сподіватися, що фанати «Леха» не будуть такими ж радикальними, як ультрас «Райо Вальєкано».
Олександр Каплієнко – «Аланьяспор»
Цікава історія трапилася з футболістом Олександром Каплієнком, якого його агент Юрій Данченко без зайвих вагань відправив у турецький «Аланьяспор».
«Можливо, в Туреччині так прийнято. Команда вийшла з першої ліги до Суперліги, і відразу провела дуже багато трансферів - більше двадцяти! Вони стали підписувати буквально всіх. Африканців, хто витриваліший, хто пограв десь. У них немає жорсткого ліміту на легіонерів, так що незабаром в команді залишилося 2-3 місцевих футболістів.
Потім мені подзвонили і запропонували розірвати контракт. Представники клубу стали розповідати моїм агентам, що через таку кількість трансферів федерація більше не дасть їм коштів.
Загалом, за команду я так жодного разу не виступив. Щоб був поступливішим, мене відправили тренуватися із зовсім юними хлопцями. Це тривало близько місяця, а потім клуб виплатив компенсацію за розрив контракту, і я поїхав», - сказав Каплієнко.
В'ячеслав Грозний в «Говерлі»
Те, що відомий футбольний тренер використовує тактику «випаленої землі» було відомо і до приходу в ужгородський клуб. Кількість трансферів в «Говерлі» стала просто неймовірною. Вони вимірювались не одним десятком кожного міжсезоння. Інколи футболісти просто так і не з'являлися жодного разу на полі в матчах УПЛ і поверталися у небуття. Ключову роль в переходах, як іноземців, так і українців в «Говерлу», звісно, відігравав сам Грозний. Часто ЗМІ приписували наставнику фінансовий зиск в таких операціях. Мовляв, отримував своєрідні агентські відкати від футболістів. Проте, доказів так ніхто і не надав. Все ж, як би там не було, але чимало українських футболістів, повіривши і підписавши дорогі контракти, намагалися потім «вирвати» бодай копійку у Шуфрича і компанії. А це, зокрема, Олег Герасимюк, Максим Шацьких, Андрій Хомин, Максим Фещук, Віталій Лисицький, Олександр Надь, Дмитро Трухін, В'ячеслав Шарпар, Руслан Степанюк, Гегам Кадімян, Сергій Кузнецов та ін. Вочевидь, така трансферна політика десь і спричинила банкротство клубу, і лишила футболістів без зароблених грошей.
Дмитро Чигринський - «Барселона»
Своєрідним «футбольним агентом» в трансфері тодішнього одного з найкращих українських захисників став сам президент «Шахтаря» Рінат Ахметов. Дмитро Чигринський розповідав, що він працював без агента, а все відбувалося завдяки взаємодії з президентом. Отак, Ахметов отримав 25 мільйонів доларів, престижний трансфер, а сам футболіст з ганьбою рік «просидів» в каталонському клубі. Фанати іспанців постійно нагадували, що «космічну суму трансферу» потрібно відпрацьовувати, а в українця не виходило заявити про себе в «Барсі» Гвардіоли. Довірившись Ахметову, Дмитро Чигринський досі вважається одним з найгірших придбань в усій історій «Барселони». Та й після цього кар'єра футболіста пішла стрімко вниз.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
