Зараз не варто говорити про те, що Олексій Михайличенко та Михайло Фоменко, попередники Андрія Миколайовича на посаді, свого часу продавлювали рішення щодо переносу туру. Користі це не дало. Михайличенко програв Греції путівку на Кубок світу-2010, а Фоменко – Іспанії два роки тому у виїзному матчі кваліфікації Євро-2016.
Не хочеться вкотре нагадувати, що в розвинених футбольних країнах жодних подібних переносів не буває. Що такі прохання треба готувати заздалегідь, бо календар відбору на Кубок світу став відомий у червні. Що у збірній Шевченка серйозну роль грають три легіонери — Коноплянка, Кравець, Зінченко. Цих гравців зміни в графіку української прем'єр-ліги не стосуються.
Але нинішньому тренерові збірної варто піти назустріч. Переноси заборонені, якщо поважаєш внутрішні змагання. А український футбольний чемпіонат нині — це пародія. Зміна формату не призвела до збільшення інтересу до турніру. Чемпіон уже відомий. Щоб повірити в те, що «Зоря», знесилена зимовими втратами Караваєва та Сивакова, конкуруватиме з «Динамо» за друге місце — треба дуже сильно вболівати за луганський клуб. Внутрішні розбірки «Ворскли», «Олександрії», «Олімпіка» та «Чорноморця» за місце в першій шістці — цікавлять обмежене коло людей. Що буде у другій «шістці» — не цікавить нікого.
То яка різниця, коли дограють свої матчі клуби УПЛ?
