Пропонуємо вам згадати про 13 футболістів, які у французькому Ліоні під керівництвом легендарного Валерія Васильовича Лобановського впевнено перемогли мадридський «Атлетіко» з рахунком 3:0 і вписали свої імена в історію вітчизняного та світового футболу.
Віктор Чанов. Голкіпер, що відстояв у тому матчі «на нуль» і став одним із героїв великої перемоги. Після того, як Чанов відіграв 8 років за «Динамо», він спробував легіонерської долі в чемпіонаті Ізраїлю, після чого ще трохи пограв за тоді ще «ЦСКА-Борисфен» і завершив кар'єру. Спробував себе у ролі тренера «армійців», потім був тренером воротарів «Динамо», проте швидко зрозумів, що наставником бути не хоче. Нажаль, 8 лютого цього року Віктор Чанов пішов з життя…
Володимир Бессонов. Віддав київському «Динамо» 14 років як гравець і ще два роки як тренер. Після цього потренував цілу плеяду українських клубів і навіть збірну Туркменістану. За останніми даними працює тренером-селекціонером в «Динамо».
Сергій Балтача. Провів 11 років в «Динамо», після чого перебрався спочатку до англійського «Іпсвіча», а потім і до шотландських клубів «Сент-Джонстон» та «Інвернесс». Після завершення кар'єри прийняв рішення залишитися в Великій Британії, мешкає там і зараз. Тренерську кар'єру на серйозному рівні не розпочинав.
Олег Кузнецов. Сім років в «Динамо» провів цей видатний захисник, потім пограв трохи в Шотландії та Ізраїлі, і повернувся в Україну. Працював у штабі Олега Блохіна в національній збірній Україні, після чого багато часу присвятив роботі з юнацькими командами України. Зараз тренує збірну U-16.
Анатолій Дем'яненко. Провів 10 років в «Динамо», потім пограв за німецький «Магдебург», польський «Відзев», після чого приїхав в Київ, аби завершити кар'єру в «Динамо». Тренерську кар'єру провів як в українських клубах (в «Динамо» запрошувався двічі), так і за кордоном – в Азербайджані та Узбекистані. Після невдалої спроби у луцькій «Волині» професійні команди не тренував. Зараз працює з українськими ветеранами.
Іван Яремчук. Після п'яти років у «Динамо» встиг пограти ще у 10-ти різних командах, в тому числі і за кордоном (Німеччина, Ізраїль, Чехія та Росія). Цікаво, що після завершення футбольної кар'єри Іван Яремчук ще трохи пограв у футзал – за «Інтеркас-2». Перебуваючи у Німеччині, вподобав азартні ігри та за власними ж словами програв у казино майже все своє майно. Не в змозі зупинитися, Яремчук залишив у казино близько мільйона доларів та був вимушений продати квартиру в центрі Києва й дорогий автомобіль. Потрапив до кількох гучних скандалів і звинувачувався у розбещенні неповнолітніх, а за інформацією ЗМІ, одна зі справ завершилася тим, що Яремчук отримав умовний строк.
Павло Яковенко. Провів 10 років в «Динамо». Після цього пограв ще рік за французький «Сошо» і згодом почав тренерську діяльність. Тренував низку українських клубів, працював і на Росії. Останньою роботою Павла Яковенка була молодіжна збірна, з якою він вдруге в її історії пройшов на молодіжний чемпіонат Європи-2011. Однак на груповому етапі молоді українці провалились — 1 нічия, 2 поразки, різниця м'ячів 1:5 та виліт з турніру.
Олександр Заваров. Автор першого голу у тому самому фіналі Кубку Кубків загалом провів у «Динамо» 5 років, після чого мав насичену кар'єру за кордоном, де пограв за італійський «Ювентус» та французький «Нансі». У французькому скромному клубі «Сен-Дізьє» Заваров не тільки завершив кар'єру гравця, але і розпочав тренерську. Потренувавши французів 4 сезони, перебрався до Швейцарії, потім ненадовго заїхав до Казахстану і зрештою повернувся в Україну, де працював з «Металістом» і «Арсеналом» Харків. Входив до тренерського штабу збірної України, але згодом змінив посаду тренера на посаду радника президента ФФУ Андрія Павелка.
Василь Рац. Провів у «Динамо» близько 10 років в сумі (з перервою на поїздку у «Еспаньйол»), після чого завершив кар'єру в угорському «Ференцвароші». У тому ж клубі розпочав і тренерську кар'єру, потім ненадовго повернувся в якості асистента тренера в київське «Динамо», але зрештою не затримався на цій посаді. У 2011 році попрацював в.о. головного тренера в київській «Оболоні», запрошувався в якості експерта в різноманітні ЗМІ. Має бізнес в Угорщині, там і проживає зараз.
Ігор Бєланов. Після чотирьох років у «Динамо» Бєланов перебрався у Європу – грав у Німеччині за менхенгладбахську «Боруссію» та «Айнтрахт» із Брауншвейгу. Догравав в Україні – в «Чорноморці» та маріупольському «Металурзі». Тренерську роботу на високому рівні не розпочинав, але має власну футбольну школу в Одесі, де свого часу займав посаду виконуючого обов'язки начальника управління фізкультури і спорту міста. Був власником швейцарського клубу «Віль».
Олег Блохін. Автор другого голу в матчі проти «Атлетіко» провів в «Динамо» 9 років в якості гравця, після чого догравав в австрійському клубі «Форвертс» і кіпрському «Арісі». Тренерську діяльність розпочав у Греції, де попрацював з низкою клубів, в тому числі у місцевих грандах – «Олімпіакос», ПАОК, АЕК. Повернувшись в Україну, отримав відповідальну посаду головного тренера зібрної і віддячив за довіру історичним проходженням на чемпіонат світу-2006 в Німеччині, де одразу ж вивів команду у плей-офф і зрештою – у чвертьфінал. Очолював збірну вдруге вже перед Євро-2012, але на домашньому турнірі успіху досягти не зміг. Працював головним тренером «Динамо», але на цій посаді визначними здобутками не запам'ятався. Зараз не працює, але запевняє, що пропозиції щодо роботи отримує регулярно.
Андрій Баль. У матчі проти «Атлетіко» вийшов на заміну. Провів у «Динамо» дев'ять років, після чого поїхав завершувати кар'єру у Ізраїлі. Там же і розпочав тренерську діяльність, а коли повернувся до України, то непогано попрацював з полтавською «Ворсклою», за що пізніше отримав запрошення увійти до тренерського штабу Олега Блохіна у національній збірній України. Після збірної працював в структурі «Динамо»: спершу асистентом тренера Олега Блохіна, потім тренером-селекціонером. 9 серпня 2014 року раптово помер під час матчу ветеранів футболу в Києві на 57-му році життя…
Вадим Євтушенко. Вийшов на заміну в тому матчі, але встиг забити гол, остаточно поховавши надії «Атлетіко». В «Динамо» грав 8 років, після чого транзитом через «Дніпро» перебрався до Швеції. Там грав за АІК та «Сіріус», а повісивши бутси на цвях, продовжив у Швеції вже у якості тренера. Повернувшись до України, працював з «Зіркою», «Ворсклою» та «Динамо-2», непогано проявив себе і у якості експерта на телебаченні. Зараз відгукнувся на пропозиції «Черкаського Дніпра», з яким і працюватиме з весни у Першій лізі.
Говорити щось про тренера тієї «динамівської» команди – Валерія Лобановського, зайве. Великий тренер, якого поважає увесь футбольний світ і якого періодично продовжують включати до «топів» різноманітних видань стосовно найвидатніших тренерів світу. Нажаль, Валерія Васильовича також немає у цьому світі… його серце перестало битися 13 травня 2002 року. Що символічно – погано Лобановському стало під час футбольного матчу, коли «Динамо» 7 травня грало у Запоріжжі проти місцевого «Металурга».
Як бачимо, долі гравців того «Динамо», яке у далекому 1986 році здобуло свій другий Кубок кубків, склалися по-різному. Хтось досяг успіху на тренерській дорозі, а хтось навіть не починав по ній йти. Хтось провів у «Динамо» майже всю кар'єру, а комусь вдалося спробувати на смак «західного футболу». Нажаль, когось вже немає з нами… але у пам'яті вболівальників київського клубу зі стажем назавжди залишиться той фінал у Франції і та славетна перемога. А ті, хто не бачили ту гру на власні очі, або у прямому ефірі, мають змогу оцінити видовищну перемогу, завдяки архівному відео. Неймовірна команда і неймовірні гравці з тренером!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
