Я працюю з національною збірною незабаром 30 років. Ні, то лиш здається, що всім відомий Микола Васильков з’явився у штабі команди лиш після запрошення працювати 2016 р. Насправді я був з командою скрізь, відвідав наживо відсотків 80 матчів, спілкувався з усіма тренерами команди, починаючи з 1999 р. І дуже цікаво, що тепер, коли я in, а не out, саме тепер багато речей відбуваються не за планом. Тобто не так, як того би бажав головний тренер. Це не в мені справа.
Зазвичай після завершення матчів восени і перед початком весняних ігор у команди бувають вікна. Це або офіційні, або товариські поєдинки, або міні-турніри на кіпрах чи в греціях. Цього року Андрій Шевченко претендував на короткий зимовий збір, проте не всі клуби могли фізично піти на зустріч збірній, і ідею згорнули. Сподіваюся, говорити про збори взимку 2017-18 рр. почнуть уже навесні, коли клепатимуть нового календаря. І це правильно.
Мауро Тасотті, Андрій П'ятов, Андрій Шевченко та Тарас Степаненко
А отже намалювався розрив зв’язків, якщо так можна сказати, між тренерами і гравцями - три місяці, це довгий термін. Щоб відновити стосунки, тренери зібралися до зграї і виконали подорож до Португалії, де тренується «Шахтар», а потім до Еспанії, куди полетіло на підготовку «Динамо». Сукупно представництво цих клубів у збірній України, напевно, знову-таки відсотків 80 від загалу (ця цифра у % до мене клеїться?). Отак, напевно, саме тепер на початку лютого і розпочалася робота з підготовки до ключової гри першого кола відбірного циклу до ЧС-2018 у Загребі Хорватія - Україна. Першого кола, а не турніру. Бо вирішиться доля групи, на мій ванговий погляд, восени, двома парними сетами вересень-жовтень.
Ми всі здибалися у Бразі в холі Meliá Braga Hotel & Spa. Я прилетів рейсом Франкфурт - Порто найпершим, тому що я завжди найперший. Услід з’явився Андрій Шевченко, потім Мауро Тасотті та Андреа Мальдера, і наприкінці дня, а то був четвер, заїхала сама команда «Шахтар». Паоло Фонсека привіз їх із півдня Португалії, з Лагоса, де було тепло і сонячно. Хлопці повиходили з автобусу засмаглі. Я кажу П'ятову, ти уже як Марлос, бразильський тип. Він каже, так, погода була курортною, проте треба починати звикати до іншого. Брага в кілометрах ста від Віґо, де «Шахтар» зіграє прем’єрну гру серії у плей-офф Ліги Европи проти «Сельти». І тут, і там дощ, максимум плюс 5 – плюс 8, схоже повітря, схожа природа.
У тренерів дуже специфічні розмови. Шевченко і Фонсека говорили довго, наскільки давав час у перший день. Йдеться про аспекти всього на світі. Я покрутився з гравцями, адміністраторами. То репортерські звички: хтось уже втомився на зборах, комусь бракує футболу, є такі, що хочуть додому до Києва (я вилітав за мінус 20 на термометрі в кухні). У Фонсеки проти Луческу багато змін. Він робить тренування довгими, під дві з половиною години, вони не бувають постійно у високому темпі, як робив румун.
Андрій Шевченко і Пауло Фонсека
«Шахтар» вдало провів осінь, одначе гра досі суттєво змінюється. Це побудова захисників при атаці, відповідальність за зони, розіграші м’яча в центрі. Ми всі поїхали до Vila do Conde на контрольний матч проти «Ріу Аве», моєї улюбленої команди в Португалії. Шкода, у Лу Каштру не грала основа, вони не ризикували, попереду була «Бенфіка» в чемпіонаті. Утім навіть за такої гри я стежив за Ракицьким, як непритаманно йому доводиться грати у Фонсеки! Ярослав у перерві помінявся і піднявся до нас. З тих, хто вийшов, я не відразу впізнав волохатого. То Азеведо, підфарбувався трохи, посвітлішав. Я його не бачив, здається, років зо два, вже й забути встиг. Він же в Бразилії лікувався. Тепер, буду сподіватися, здоров’я в нормі.
«Шахтар» зараз - то ядро збірної. Принаймні статистично. П’ятов, Кучер, Степаненко, Коваленко, вони всі мали розмову з Ніколаїчем. До речі, після гри ми говорили про Лещука-Бланко, хлопця з українським і аргентинським корінням, він справляє приємне враження. Про це таки прогнозовано запитали Шевченка телевізійники з прес-служби ФК «Шахтар».
Андреа Мальдера – наш аналітик команди. Він на незвичайному графічному планшеті розбирає звичайні ігри на дивні оку трикутники і ромби. Це робиться так: беруться два-три схожих епізоди ігор проти різних команд і ганяються туди-сюди, малюються стрілки, обводяться зони, стежаться пари. Незрозуміло? Мені теж, так скажімо, не все. Я в італійській не настільки глибокий. Однак за цими обговореннями люди сидять години. Принаймні на пересадці у Мадриді дорогою до Малаги ми саме так і провели 130 хвилин часу.
Не скажу, що місто Марбел’я жило приїздом тренерського штабу збірної України на ці лютневі вихідні, проте Шевченко і компанія стали таким островом пожвавлення. Рауль Ріянчо, наш четвертий тренер, уже був тут на місці певний час. Він в Еспанії, здається, мешкає на зборах команд, які його цікавлять. У «Динамо» гравці його шанують, він атмосферний-таки ідальго.
Якщо чесно, я хотів нарешті відчути весну, і це частково вдалося в Андалусії. Ненадовго. Уже наступного дня по приїзді до Марбел’ї пішов дощ, а коли ми заходилися вирушати з Gran Meli Don Pepe, там живе команда, на гру «Динамо» проти «Хебей Чайна Фортун», то й вморозило. Я був у зимовому шалику, а це багато про що говорить, якщо тут Африка через канал.
Я це казав. Скажу іще раз: зустріч Шевченка і Реброва - то завжди весело. Не знаю чому, проте враження, що вони весь час анекдоти нові одне одному розповідають. У Реброва українців зараз у складі, я рахую, чи не рекордна кількість з часів, коли сам Ребров і сам Шевченко за цю команду бігали. Це, так би мовити, широке поле для роботи. І тому дуже доречно вийшло, що проти китайців до складу через різні резони не потрапили Ярмоленко, Сидорчук та Хачериді. Було корисно передивитися наживо всіх молодих і перспективних. Адже Шевченко мені не раз уже казав, що він не дивиться ролики-звіти після ігор в інтернеті, вони псують враження. Треба очима все сприйняти. ОК.
Найдовше Андрієві вдалося поспілкуватися з Ярмолою, вони сиділи разом на трибуні. Він лідер і в клубі, і в збірній. Не думаю, що він робив звіт старшому тренерові, проте його погляд на колектив зрілий. Я тим часом говорив із Сергієм Федоровим. Я любив цього гравця, він і зараз у гарній формі - хоч грай. Проблем багато: новачки, травмовані. Це добре для зборів, каже він, нехай цей клопіт буде зараз, а не в сезон. І те правда. Ми поговорили про перенесення матчів туру в календарі, проблем не повинно бути, всі хочуть допомогти збірній.
До речі, китайський «Хебей» цікавий тим, що тренує його Мануель Пеллегріні, чемпіон Англії з «МанСіті» три року тому. Тепер у Китаї. А гра у китайців іде через двох легіонерів. Чорного хлопця я не знаю, а малюка в центрі допоміг розпізнати Шевченко. Чемпіон Олімпіади і товариш Мессі, зірка аргентинського футболу, він, як виявилося, приятель Андрія. Я помітив, що той застряг у тунелі з якимось бородатим індо-европцем, вочевидь, легіонером китайського клубу некитайського типажу. Я потім питаю, то хто? Лавессі. Боже, я й забув, що аргентинець теж у Китаї! Все-таки, коли людина їде з Европи, байдуже куди, вона випадає з поля уваги, як не крути. Якщо ти, звісно, не агент, а я не він. Есек’єль Лавессі у футболі - то постать, хоча склад у Пеллегріні тепер незбалансований: є боги і є тіла на підступах до гори. От і отримали вони від «Динамо» цілого кошика сувенірів. У підтрибунці було жваве спілкування, активно тицьнув руки всім Шандор Варга. Він прибув зі «своїм» новачком для «Динамо», знайомив-знайомив.
Преса, тепер уже «динамівська», знову поставила Андрію запитання: тепер уже про біло-блакитного нападника Яремчука.
Грубо сказати, до матчу з хорватами залишилося 40 днів. І важко сказати, скільки з цього числа днів буде власне на футбольну підготовку. Специфіка тренування збірної така, що ти наче і не на полі, а тренуєш, наче уже й отримав гравців для тренування, а часу катма. Гібридне це зайняття.
Ярмоленко і тренерський штаб збірної на трибуні під час матчу Динамо з Хебей Чайна Форчун
Микола Васильков
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!